Іван та Катерина, двоє пенсіонерів, завжди відвідували великий базар на Почтовій площі в центрі Києва.

Ivan and Kateryna, two pensioners, always visited the large market in Postal Square in the center of Kyiv.

Та одного дня їх звичне замальовування недільного ранку на базарі призвело до справжнього переполоху.

But one day their usual painting of Sunday morning at the market led to a real commotion.

Авдотька, як часто звертався Іван до Катерини, радісно блукала між прилавками з овочами, фруктами та ручними виробами.

Avdotka, as Ivan often called Kateryna, happily wandered among the vegetable stalls, fruits and handicrafts.

У тому ж часі, Іван розмовляв про політику та погоду з давнім знайомим – вуличним музикантом Олександром, який ніколи не відмовляв у супроводі своєю відпочиваючою поруч кішкою.

At the same time, Ivan talked about politics and the weather with a long-time acquaintance - street musician Oleksandr, who never refused to accompany him with his resting cat.

Сумки Івана й Катерини були дивно подібними: старі, витріщені, але шановані своїми власниками.

Ivan's and Kateryna's bags were oddly similar: old, worn out, but respected by their owners.

Тому, коли Іван, озвернутись на музику Олександра, похапцем забрав сумку, він взяв не свою, а Катерини.

Therefore, when Ivan, turning to Oleksandr's music, hastily took a bag, he took not his own, but Kateryna's.

Катерина, вважаючи, що це її сумка, теж помилково забрала сумку Івана.

Kateryna, thinking it was her bag, also mistakenly took Ivan's bag.

Суміш плутанини та комедії настав вже коли Катерина відкрила сумку, щоб заплатити за черешню: замість гаманця вона побачила окуляри, книжку та піджак Івана.

A mixture of confusion and comedy ensued when Kateryna opened the bag to pay for cherries: instead of a wallet, she saw Ivan's glasses, book, and jacket.

БУквально в той самий момент Іван дістав з сумки червону хустку та нотну книгу.

Almost at the same moment, Ivan took out a red scarf and a music book from the bag.

Іван шкодовано промовив, "Авдотька, ми як два ворони, замість сокира узяли шапку!".

Ivan regretfully said, "Kateryna, we're like two crows, took a hat instead of an ax!"

Але саме в цей момент кішка Олександра задумала проворно забігти у сумку Івана... Яка була насправді Катерини.

But it was at that moment that Oleksandr's cat playfully decided to sneak into Ivan's bag... which was actually Kateryna's.

Вона черкнула вухом і швидко понюхала сумку... І тоді вона зникла всередину.

She flicked her ear and quickly sniffed the bag... and then disappeared inside.

Олександр похитав головою, дивлячись, як Іван та Катерина почали чекати, тягнучи перед собою свої сумки, з яких ледве виділись чорні кішечі хвости.

Oleksandr shook his head, watching Ivan and Kateryna start waiting, dragging their bags, with only the black kitty tails barely visible.

Вони посміялися та полегше зітхнули, коли з обох сумок вилізла задоволена кішка Олександра.

They laughed and breathed a sigh of relief when the satisfied cat of Oleksandr crawled out of both bags.

Вони вирішили, що така плутанина з сумками варта була цього комічного моменту.

They decided that such confusion with the bags was worth this comical moment.

Вони обмінялися сумками, попрощалися з Олександром і його кішкою, і з легким серцем продовжили свої покупки, радіючи недільному ранку.

They exchanged bags, said goodbye to Oleksandr and his cat, and continued their shopping with light hearts, enjoying the Sunday morning.