Сміх і гамір панували на кухні просторої квартири в серці Києва.

Laughter and noise filled the spacious kitchen in the heart of Kyiv.

Там, за лічені години до традиційного українського весілля, зібралася вертепна трійця героїв нашої історії: Олександр, Наталія та Вікторія.

There, just a few hours before the traditional Ukrainian wedding, the cast of characters in our story had gathered: Oleksandr, Natalia, and Viktoria.

Це були яскраві представники української молоді: життєрадісні, жартівливі, готові до веселощів.

They were vibrant representatives of Ukrainian youth: full of life, playful, ready for fun.

Олександр був відповідальним за кухню.

Oleksandr was in charge of the kitchen.

Він намагався приготувати традиційні українські страви: борщ, вареники, пampушки.

He tried to prepare traditional Ukrainian dishes: borscht, dumplings, pampushky.

Однак Олександр, м'яко кажучи, не був майстром кулінарного мистецтва.

However, Oleksandr, to put it lightly, was not a master of culinary art.

Його борщ приготувався рожевим, а вареники нагадували маленькі гумові м'ячики.

His borscht turned out pink, and the dumplings resembled little rubber balls.

Але він не здавався, радіючи кожному помилковому дійству.

But he didn't give up, rejoicing in each mistake.

Наталія тим часом боролася з рушниками.

Meanwhile, Natalia was battling with the towels.

Вона хотіла створити гарний весільний рушник, традиційний атрибут українського весілля.

She wanted to create a beautiful wedding towel, a traditional attribute of a Ukrainian wedding.

Але кожна спроба вишивки завершувалася катастрофою - рушники були перевернуті, зібрані в груду.

But every attempt at embroidery ended in a catastrophe - the towels were inside out, piled up in a mess.

Наталія впевнено виявила своє невміння вишивати, але продовжувала намагатися з усмішкою.

Natalia confidently displayed her inability to embroider, but continued to try with a smile.

Вікторія займалася музикою.

Viktoria was focused on music.

Відібравши ряд традиційних українських пісень, вона вирішила грати на гуслі.

Selecting a few traditional Ukrainian songs, she decided to play the bandura.

Звуки, що витали в повітрі, були далекими від гармонії, викликаючи відчуття легкого незручності.

The sounds that floated in the air were far from harmony, causing a slight discomfort.

Однак Вікторія продовжувала грати, не звертаючи уваги на своє очевидне невміння.

However, Viktoria continued to play, ignoring her obvious lack of skill.

Якби вони завелися навпростець, це можна було прийняти за комедію помилок.

If they had started off on the wrong foot, it could have been seen as a comedy of errors.

Їхній ентузіазм і розкутість лише посилили цілющу силу сміху.

Their enthusiasm and enthusiasm only heightened the healing power of laughter.

Замість того, щоб здаватися, вони раділи своїм невдічам і продовжували працювати.

Instead of being discouraged, they reveled in their failures and continued working.

Його дружня компанія не була надто турбована своїми помилками, їхній ледве прихований сміх був заразливим, русифікувавши атмосферу веселощів.

Their friendly company was not overly concerned with their mistakes, their barely concealed laughter was infectious, permeating the atmosphere with joy.

Олександр, Наталія, Вікторія розуміли, що одному недоліка не вдається все зробити.

Oleksandr, Natalia, and Viktoria understood that one flaw cannot ruin everything.

Однак, усміхаючись на свої помилки, вони продовжували працювати.

But, smiling at their mistakes, they persevered.

І нарешті, коли двері відчинились, і вже готовий новобрачний парі входить всередину, гайда закінчує пісню, розкриваючи простору для нового.

And finally, when the doors opened and the newlyweds stepped inside, the band finished the song, creating space for something new.