У головному міському парку Львова, на прикрасному заміському маєтку, відбувалась приголомшлива подія.

A stunning event took place in the main city park of Lviv, Ukraine.

Весілля Івана та Оксани, пари, що запалала одне в одного при першій зустрічі, під золотисто-тепле літнє сонце.

In a beautiful suburban estate, the wedding of Ivan and Oksana was happening.

Велике традиційне українське свято, де гостей радували музика, танці та смачні страви.

They were a couple who fell for each other at first sight, under the warm golden summer sun.

На центральній майданчику неспокійно клуботався Олександр.

It was a big traditional Ukrainian celebration, filled with music, dancing, and delicious food.

Хлопець з великим чуттям гумору, що завжди ставав душею будь-якої компанії.

In the central area, Alexander was bustling about nervously.

Він був вбраний у домашній білий вишиту сорочку.

He was a young man with a great sense of humor, always the life of the party.

В руках тримав глечик борщу, який мав нарешті донести до Івана.

He was dressed in a white embroidered shirt and held a jug of borscht, which he was finally going to deliver to Ivan.

"Брякає, хлопчина, як глиняний дзвоник, - нахмурився Іван.

"It's clinking like a clay bell, boy," Ivan frowned.

- Причепи пальця, не дай розлити на природу, панове.

"Watch your fingers, don't spill it on the countryside, gentlemen.

Особливо - на мою нову сорочку.

Especially on my new shirt."

"Олександр усміхнувся.

Alexander smiled.

"З твоею сорочкою все буде добре, Іване," - відповів він та попрямував до стола з борщем.

"Your shirt will be fine, Ivan," he replied and headed towards the table with the borscht.

Але назустріч пішла весільна хатинка, а з неї вилетів бджолиний рій.

But then, a wedding bee house appeared, and a swarm of bees flew out of it.

Олександр випустив з рук глечик, борщ розлився по всіху й, на жаль, прямо на новеньку вишиту сорочку Івана.

Alexander dropped the jug, and the borscht spilled all over and unfortunately, right onto Ivan's new embroidered shirt.

Огидлива багряна пляма розтеклася по білому полотні.

A hideous crimson stain spread across the white fabric.

Олександр замовкнув, Оксана заразила всіх здивуванням, а Іван просто стояв, розмірковуючи що він зробить.

Alexander fell silent, Oksana surprised everyone, and Ivan just stood there, contemplating what he would do.

Та зачинив він рота дуже широко і зареготався.

But then, he opened his mouth wide and burst into laughter.

Усі глядачі дивувалися.

All the spectators were amazed.

В першу секунду видавалось, що Іван був розгублений, але тоді він засміявся щиросерднішим сміхом.

At first, it seemed like Ivan was confused, but then he laughed even harder with genuine joy.

Всі завмерли, а потім вибухнули сміхом разом з ним.

Everyone froze, and then burst into laughter along with him.

Іван поклав руку на плече Олександра.

Ivan put his hand on Alexander's shoulder.

"Ти знову влаштував шоу, хлопче, - сказав він з посмішкою.

"You've done it again, my boy," he said with a smile.

- Мабуть, це найвеселіше весілля, на якому я був.

"This is probably the happiest wedding I've ever been to."

"Так, весілля Івана та Оксани стало легендою не тільки через свою красу і щирість, але і через борщову непригоду, в якій головний герой був Олександр.

Indeed, Ivan and Oksana's wedding became a legend not only because of its beauty and sincerity but also because of the borscht mishap, in which the main hero was Alexander.

Завдяки його невдалому жарту, весілля запам'яталося всім, хто був присутній, як незабутнє і веселе свято.

Thanks to his unsuccessful joke, the wedding was forever remembered by everyone present as an unforgettable and joyful celebration.

Бо ви всі знаєте, що українське весілля без борщу було б не українським весіллям.

Because, as you all know, a Ukrainian wedding without borscht wouldn't be a Ukrainian wedding.