Місто Львів — це стародавнє, казкове місто з вуличками, що вигинаються і переплітаються, немов політ ластівки.

The city of Lviv is an ancient, fairytale city with winding and intertwining streets, like the flight of a swallow.

Старі кам’яні бруківки свідкують про минулі сторіччя, кожна з них - це сторінка історії міста.

The old cobblestones bear witness to centuries past, each one a page in the city's history.

І ось в цьому дивовижному місті заблукали Іван та Марія.

And here, in this marvelous city, Ivan and Maria got lost.

Іван був високим, широкоплечим чоловіком, з яскравими синіми очима.

Ivan was a tall, broad-shouldered man with bright blue eyes.

Марія мала темне каштанове волосся і очі, які світились ніжністю.

Maria had dark chestnut hair and eyes that shone with tenderness.

Вони були молоді, повні енергії, їхнє життя тільки розпочиналося.

They were young, full of energy, their lives just beginning.

Обговорюючи, куди йти, спорили Іван і Марія.

Debating where to go, Ivan and Maria argued.

Іван упевнено був впевнений, що впорається зі знайденням дороги, навіть у цьому заплутаному правій лісу кам’яних вуличок.

Ivan was confident he could find the way, even in this intricate maze of stone streets.

Впевнений у своїх навичках орієнтування на місцевості, він сміявся, бачучи турботи Марії.

Confident in his navigational skills, he laughed at Maria's concerns.

Втім, Львів - це не просте місто.

However, Lviv is no ordinary city.

Воно живе своїм життям, створюючи загадки для своїх гостей.

It lives its own life, creating riddles for its guests.

Їхня прогулянка містом тривала годинами, поки вони не досягли головної площі, Майдану.

Their stroll through the city lasted for hours until they reached the main square, Maidan.

Бронзові скульптури, пам'ятники, колоритні кафе - все це захоплювало молодих мандрівників.

Bronze sculptures, monuments, colorful cafes - all of it captivated the young wanderers.

Втім, Марія помічала, що все більше і більше вибілених фасадів дивляться на них, прогулянка перетворилася на щось більше подібне на блукання.

However, Maria noticed that more and more faded facades were watching them, and the leisurely walk began to feel more like wandering.

«Може, нам варто запитати дорогу?

"Maybe we should ask for directions?"

» - запропонувала вона, дивлячись на свій телефон, що із батареї, що вже майже розрядилася.

she suggested, looking at her phone with a battery that was almost dead.

«Що ти скажеш, Іване?

"What do you think, Ivan?"

»Іван зупинився, подивившись на Марію.

Ivan stopped and looked at Maria.

Він побачив, як втомлена вона, його серце наповнилось турботою.

He saw how tired she was, and his heart filled with concern.

«Ти права, Марія.

"You're right, Maria.

Ми заблукали.

We got lost.

Я повинен був слухати тебе раніше,» визнав він.

I should have listened to you earlier," he admitted.

Іван підійшов до перехожого, старого львів'янина, і запитав його про дорогу назад до їхньої готелі.

Ivan approached a passerby, an elderly Lviv native, and asked him for directions back to their hotel.

Люб'язний дідусь вказав їм напрямок та бажав щасливої подорожі.

The kind old man pointed them in the right direction and wished them a happy journey.

Іван та Марія повернулися до готелю, трохи втомлені, але щасливі.

Ivan and Maria returned to the hotel, a little tired but happy.

Вони дізналися, що разом можуть знайти вихід з будь-якої ситуації, навіть коли здається, що заблукали в звивистих вулицях Львова.

They learned that together they could find a way out in any situation, even when they thought they were lost in the winding streets of Lviv.

Іван усвідомив, що його впевненість у своїх здібностях до орієнтування не завжди достовірна, а Марія зрозуміла, що вміє бути розумною та терплячою у важкі часи.

Ivan realized that his confidence in his navigational abilities was not always reliable, and Maria understood that she could be wise and patient in difficult times.

Їхня пригода закінчилася пізнім вечерям та щасливим сном, обіцяючим нові пригоди на наступний день.

Their adventure ended with a late dinner and a blissful sleep, promising new adventures the next day.