Сьогодніший ранок у Львові був прохолодний, але сонячний.

This morning in Lviv was cool but sunny.

Петро, турист з Києва, вирішив розпочати день із келіхом місцевої кави.

Petro, a tourist from Kiev, decided to start his day with a cup of local coffee.

Він гуляв містом, зупинився на перехресті вулиць Коперника та Вірменської, проходячи повз кав'ярню "Світ кави".

He was walking around the city, stopped at the intersection of Koper­nyka and Virmenska streets, passing by the café "Svit kavy" (World of Coffee).

Заходячи в кав'ярню, Петро відчув невимовний аромат свіжої кави, який огорнув його.

As Petro entered the café, he felt an indescribable aroma of freshly brewed coffee surround him.

Він підійшов до прилавку, де стояв молодий бариста.

He approached the counter where a young barista stood.

Петро хотів замовити каву великий латте, але він був не звик до довгих прогулянок по місту так рано.

Petro wanted to order a large latte, but he wasn't used to long walks around the city so early in the morning.

Це змусило його слегка заплутатися зі своїми думками і мовою.

This made him slightly confused with his thoughts and language.

"Я замовлю велику латте, пожалуйста," – сказав він, замість української, говорячи російською.

"I'll have a large latte, please," he said, speaking Russian instead of Ukrainian.

Бариста, дещо спантеличений, заплющив на одну секунду очі, а потім знову дивився на Петра.

The barista, slightly taken aback, closed his eyes for a moment and then looked at Petro again.

"Ви хотіли великий латте?

"You wanted a large latte?"

" - спитав він українською, щоб переконатися, що правильно зрозумів замовлення.

he asked in Ukrainian, to make sure he understood the order correctly.

Петро почервонів, усвідомивши свою помилку.

Petro blushed, realizing his mistake.

"О, вибачте," сказав він, киваючи головою, "Так, великий латте, будь ласка.

"Oh, I'm sorry," he said, nodding his head, "Yes, a large latte, please."

"Бариста посміхнувся і почав готувати замовлення.

The barista smiled and began preparing the order.

Петро вдячно відпочив на стільці, змушуючи себе розбудитись більш повно.

Petro gratefully sat on a chair, forcing himself to fully wake up.

Цей незначний інцидент нагадав йому і відкрив важливість поваги до культуру і мову регіону, і тепер Петро був певен, що цей ранок він ніколи не забуде.

This minor incident reminded him of and highlighted the importance of respecting the culture and language of the region, and now Petro was certain that he would never forget this morning.