За вікном шумів Львів.

Outside the window, Lviv was bustling.

Доброзичливий гамір, суміш різних голосів, мов.

A friendly noise, a mixture of different voices, languages.

На прадавніх вулицях міста сяяли бруківки, личилися магазини та ресторани, а люди, що мандрували між ними, кидали кольорові тіні на цю картину.

The ancient city streets glimmered with cobblestones, lined with shops and restaurants, while the people wandering among them cast colorful shadows on this picture.

Кав'ярня "Під Аркою" щедро випромінювала тепло, затишок та аромат кави.

The café "Under the Arch" generously radiated warmth, coziness, and the aroma of coffee.

Там, за столиком поблизу вікна, вирізнялися троє друзів - Іван, Катерина та Оксана.

There, at a table near the window, stood out three friends - Ivan, Kateryna, and Oksana.

Вони дивилися на друга - іноцемця, хлопця з далекого азіатського краю, якого нещодавно запросили до свого компанії.

They were watching their friend - a foreigner, a boy from a distant Asian land, who had recently been invited to join their company.

Він був в Україні вперше, і все вражало його: місто, люди, мова.

He was in Ukraine for the first time, and everything amazed him: the city, the people, the language.

Але найбільше його цікавив український гумор.

But what intrigued him the most was Ukrainian humor.

"Що я вам скажу про український гумор, друже," сказав Іван, та своїм карпатським акцентом.

"Let me tell you about Ukrainian humor, my friend," said Ivan, in his Carpathian accent.

"Він як наша борщова ганчірка - дорогий душі, та іншим незрозумілий.

"It's like our borscht - dear to the soul and incomprehensible to others."

"Катерина вважала, що Івана варто було б учити трішки такту.

Kateryna thought Ivan could use a bit more tact.

"Національний гумор - це як книга, в яку відображається душа народу," вона спробувала пояснити більш глибоко.

"National humor is like a book that reflects the soul of the people," she tried to explain more deeply.

"Це мудрість передана через сміх.

"It's wisdom transmitted through laughter."

"Оксана, неймовірно проста та пряма дівчина, сказала, поважно кивнувши: "Гумор - це посміхка, що витає над труднощами.

Oksana, an incredibly straightforward and simple girl, said, nodding solemnly, "Humor is a smile that floats above difficulties.

Українці люблять жартувати, навіть коли часи важкі.

Ukrainians love to joke, even when times are tough.

Гумор допомагає нам пережити тяжкі часи.

Humor helps us get through difficult times."

"Хлопець з Азії слухав - пильно, терпляче, серйозно.

The young man from Asia listened - attentively, patiently, seriously.

Можливо, він не зрозумів всіх тонкощів українського гумору за один раз.

Perhaps he didn't understand all the nuances of Ukrainian humor at once.

Але його велике бажання зрозуміти нову культуру, з новими людьми і новим гумором - це було вже початком великого пригоди.

But his strong desire to understand a new culture, with new people and new humor, was already the beginning of a great adventure.

Миття доброзичливості та гостинності завершилося теплою, зворушливою усмішкою іноцемця.

The exchange of kindness and hospitality concluded with a warm, touching smile from the foreigner.

І це було, можливо, найкращою частиною вечора для трьох друзів.

And perhaps this was the best part of the evening for the three friends.

Не впевнені, що виконали свою місію пояснити український гумор, вони зрозуміли, що головне - бажання розуміти та пізнавати нове.

Uncertain if they had fulfilled their mission to explain Ukrainian humor, they understood that the main thing was the desire to understand and explore something new.

Їх історія звучала у вухах іноцемця, хоча він й не зрозумів багато з того, що було сказано.

Their story echoed in the ears of the foreigner, though he didn't understand much of what was said.

Але він відчув душу, втілену в цих словах.

But he felt the soul embodied in those words.

Український гумор, незрозумілий йому, став частиною книги, яку він відкривав, покроково.

Ukrainian humor, incomprehensible to him, became a part of the book he was unfolding, step by step.

Історія завершилася, Львів затих, а друзі згодилися: true understanding comes from the heart, не from the mind.

The story came to an end, Lviv quieted down, and the friends agreed: true understanding comes from the heart, not from the mind.