Місце зустрічі - старовинна двоповерхова будівля у центрі Києва.

The meeting place was an ancient two-story building in the center of Kyiv.

Це був жовтий будинок, вікна глянули на бульвар, заповнений осінніми листками.

It was a yellow house, with windows overlooking the boulevard filled with autumn leaves.

В середині був затишний бар, де зібралися друзі.

Inside was a cozy bar where friends gathered.

Центральною фігурою нашої історії є Іван - високий, кудлатий парень зі здоровим почуттям гумору.

The central figure of our story is Ivan - a tall, shaggy guy with a healthy sense of humor.

Він завжди любив розказувати цікаві історії, і його друзі завжди слухали з захопленням.

He always loved to tell interesting stories, and his friends always listened with excitement.

Одного вечора, Іван розповідав про свою останню подорож до Карпат.

One evening, Ivan was telling about his latest trip to the Carpathians.

Сміливо жестикулюючи, Іван зачарував слухачів своїми переживаннями.

Boldly gesturing, Ivan captivated the listeners with his experiences.

Але він зробив маленьку помилку.

But he made a small mistake.

"А потім", - вигукнув Іван, - "я взяв іскру, почав тримати енергично, і.

"And then," Ivan exclaimed, "I took the spark, started holding it energetically, and...

бабах!

boom!"

" Коли слово "бабах" лишилося його вуст, в секунду запанувала тиша.

As the word "boom" left his lips, a moment of silence fell.

Іван замислився на мить, а потім побачив вирази на обличчях своїх друзів.

Ivan paused for a moment, then noticed the expressions on his friends' faces.

Усміхнені лиця відразу з'явилися.

Smiles immediately appeared.

Один за одним, друзі Івана почали дражнити його за це російське слово.

One by one, Ivan's friends began teasing him for using that Russian word.

"Бабах, кажеш?

"Boom, you say?"

" - казав один.

one said.

"Отакі справи, Іване!

"That's how it is, Ivan!"

" - дописали інші, пустивши в хід шутки про його російську "складову".

added others, joking about his Russian "component."

Іван тільки моргнув на них, а потім почав галасно сміятися.

Ivan just winked at them, and then burst out laughing.

Він не дрібив з друзями, він шуткував разом з ними.

He wasn't making fun of his friends; he was joking along with them.

Розкутість заповнила кімнату, а замість потрапляння в нікчемну ситуацію, Іван перетворив свій промах на кумедний момент, який навряд чи хтось забуде.

Laughter filled the room, and instead of falling into an awkward situation, Ivan turned his blunder into a humorous moment that no one is likely to forget.

В кінці вечора, коли саме бар почав згодовувати свою останню пісню, Іван з його власної великодушний посмішкою сказав: "Ото ж було бабах, еге ж!

At the end of the evening, as the bar was about to play its final song, Ivan, with his generous smile, said, "Now that was a boom, eh!"

" - Тепер це стало його брендовим вигуком.

- It became his signature exclamation.

Ось так буває, коли випадковість стає спогадом, а те, що могло бути промахом, стає фішкою.

That's how it goes when chance becomes a memory, and what could have been a mistake becomes a highlight.

Іван навчив нас усіх важливу лекцію: коли весь світ сміється з вас, смійтесь з ними.

Ivan taught us all an important lesson: when the whole world is laughing at you, laugh with them.