Катерина, Андрій та Ольга були найкращими друзями.

Katerina, Andrii, and Olga were the best of friends.

Вони мали своє особливе місце у Львові, де завжди збиралися разом.

They had their special place in Lviv, where they always gathered together.

Проте це було не звичайне місце.

However, this was no ordinary place.

Це було місце, де вони готували найсмачніші вареники.

It was a place where they cooked the most delicious dumplings.

Це був спокійний парк, розташований недалеко від плотини.

It was a peaceful park located near the dam.

В ньому був старий обійстий стіл із каменю, що знаходився в укритому від зоряних очей віддаленому куточку парку.

In it, there was an old stone picnic table located in a secluded corner of the park.

Там вони розгортали свої таємниці варенників.

There they unfolded their secrets of dumpling making.

Це було просте задоволення, але вони все одно дотримувались строгого правила, не розповідаючи про свій улюблений рецепт.

It was a simple pleasure, but they still adhered to a strict rule, not sharing their favorite recipe.

Кожний вареник, що покидає цей куточок, був вкритий любов’ю і дружбою.

Every dumpling that left this corner was covered in love and friendship.

В один теплий літній день, вони зібралися разом, як завжди.

One warm summer day, they gathered together as usual.

Але цього разу було щось, що змінило все.

But this time something changed everything.

Коли вони прибули до віддаленого куточку парку, вони побачили, що їх улюблене місце було стертим до рівні землі.

When they arrived at the secluded corner of the park, they saw that their favorite place had been leveled to the ground.

Здивовані та розчаровані, вони розглядали лік провалу.

Surprised and disappointed, they stared at the empty space.

Їхнє особливе місце було знищене, а із нього не залишилося нічого, крім плоского майданчика.

Their special place had been destroyed, and nothing remained except a flat clearing.

Наражаючись на центральний конфлікт, вони стояли безрадні, перехресивши руки на грудях.

Facing a central conflict, they stood helpless, crossing their arms over their chests.

Вони сприймали це як велику втрату.

They took it as a great loss.

Ольга, наймолодша в групі, не могла стримати сльози.

Olga, the youngest in the group, couldn't hold back her tears.

Проте Андрій, завжди оптимістичний, запропонував зробити з цього нове початок.

However, Andrii, always optimistic, suggested starting anew.

Він показав на порожню ділянку та запропонував створити нове, ще краще місце для варення вареників.

He pointed to the empty lot and proposed creating a new, even better place for making dumplings.

Вони усміхнулися, погоджуючись із Андрієм.

They smiled, agreeing with Andrii.

І тому, вміло працюючи разом, вони створили нове місце, де вони могли знову готувати їх улюблені вареники.

And so, working skillfully together, they created a new place where they could once again cook their favorite dumplings.

Хоча їхнє старе місце на завжди залишилося в минулому, їхня традиція лишилася живою.

Although their old place remained in the past, their tradition lived on.

З кожним роком, вони продовжували збиратись на цьому новому місці, продовжуючи розповідати історії через їхні вареники.

Every year, they continued to gather at this new place, continuing to share stories through their dumplings.