У Львові задуло снігом.

In Lviv, the snow blew in.

Місто отямилось в білому одворотті, снігові покривала і тіні вулиць.

The city came to life in a white blanket, with snow-covered roofs and shadows of the streets.

Там, де камінні будиночки високо вдибали капелюхи мансард і споруджували клаптики малюрних набірних підвіконь, разом з його віками підгинався Андрій.

Over there, where the small stone houses raised their attic hats high and built pieces of picturesque bay windows, Andrew aged alongside them.

Готуючись до світкування Маланки.

Getting ready for the celebration of Malanka.

Головним питанням було: ким же бути цього року?

The main question was: who to be this year?

Минулого року Андрій був вовкулакою, попереднього – змій побідить.

Last year Andrew was a werewolf, the year before that - a dragon slayer.

Та цього року мала бути щось особливе, щось неповторне, що обов'язково вразить Оксану.

But this year had to be something special, something unique that would surely impress Oksana.

Оксана.

Oksana.

Крихітна, іскрометна, неземна.

Petite, lively, ethereal.

З її темно-коричневими очима Андрій знайомий вже, мабуть, від народження.

With her dark brown eyes, Andrew seemed to have known her since birth.

Перше слово, яке він вимовив, було "Оксана".

The first word he uttered was "Oksana."

Відтоді вони нерозлучні.

Since then, they have been inseparable.

Але щось змінилось цього року.

But something changed this year.

Оксана помітно захолонула.

Oksana seemed noticeably distant.

Андрій бачив це, але плутався в пошуках рішення.

Andrew noticed it, but he was tangled in finding a solution.

Та Маланка могла буть виручкою.

Malanka could be the answer.

Через це єдина у місті свята його костюм мав бути незабутній.

That's why the only holiday costume in town had to be unforgettable.

І він знає всі особливі вимоги цього свята, їх що роками плекали в серці львів'яни.

And he knew all the special requirements of this holiday that Lviv residents cherished in their hearts for years.

Він взяв останню нитку й закінчив пошиття костюма вигаданого персонажа з його улюбленого мультика - Велетенського риболова.

He took the last thread and finished sewing the costume of a fictional character from his favorite cartoon - the Giant Fisherman.

Це знав лише він, адже цей мультфільм був відомий лише від Андрія до Оксани.

Only he knew this, as this cartoon was known only from Andrew to Oksana.

День Маланки.

Malanka Day.

Андрій, вскочивши в костюм Велетенського риболова, з'явився на площі Ринок.

Andrew, jumping into the costume of the Giant Fisherman, appeared at Market Square.

Там, де люди та костюми мішалися у барвистий калейдоскоп, він знайшов Оксану.

There, where people and costumes mixed in a colorful kaleidoscope, he found Oksana.

Вона стояла одна, заворожена гамою костюмів.

She stood alone, enchanted by the array of costumes.

І в цей момент вона побачила його.

And at that moment, she saw him.

Розпліскалися її дивовижні очі з подиву, а потім з радості.

Her amazing eyes lit up with astonishment, and then with joy.

Вона була в захваті, відкрита, щаслива.

She was in awe, open, happy.

Андрій не міг витримати радості.

Andrew couldn't contain his joy.

Він зізнався Оксані в любові так, як ніколи раніше.

He confessed his love to Oksana like never before.

Відтепер вони були не просто друзями, але й коханцями.

From then on, they were not just friends but lovers.

Вражена Оксана складала Андрію обіцянку, що віднині їхній дружба обов'язково буде нерозривною.

Overwhelmed, Oksana made a promise to Andrew that their friendship would be inseparable from now on.

Так ось вони, маленькі, чисті, наивні, стояли на головному сцені міста, свідкує двоє молодих сердець, що відчайдушно билися однією Любов'ю.

So there they were, small, pure, naive, standing on the main stage of the city, bearing witness to two young hearts fiercely battling with one Love.

Та того Дня Маланки свято не таке вже було важливим.

On that Malanka Day, the holiday was no longer as important.

Бо важливим стало їхнє кохання.

Because what became important was their love.

Великий Львів прокинувся наступного дня, щоб стати першим свідком цієї простої та щастливої історії кохання.

The great Lviv woke up the next day to become the first witness of this simple and happy love story.