Шепіт міста Львова в квітневій ночі був тихим відлунням вулиць, що співали денними годинами.

The whisper of the city of Lviv on an April night was a quiet echo of the streets that sang during the daytime hours.

Обличчям до Rynok Square, кав'ярня "Під Синьою Флігою" засяяла її вітрина світлом так, ніби сповіщала всім: тут життя не зупиняється з настанням темряви.

Facing Rynok Square, the café "Under the Blue Flag" shone its light through the window as if announcing to everyone: life doesn't stop here with the onset of darkness.

Катерина тихо гомоніла побічною вуличкою, обережно обминать каміння, що могло стати підніжком.

Katerina quietly made her way down a side street, carefully avoiding the stones that could trip her up.

Вона мала зустрінутися тут в кав'ярні зі своїми друзями, Петром та Оксаною.

She was supposed to meet her friends, Petro and Oksana, at the café.

Петро и Оксана вже були там, томились у очікуванні.

Petro and Oksana were already there, waiting anxiously.

Коли двері відчинились, і Катерина ступила всередину, Петро зітхнув з полегшенням.

When the door opened and Katerina stepped inside, Petro sighed in relief.

"Ти влаштуєш нам серцевий напад, Катюша!

"You will give us a heart attack, Katya!"

" - сказав він, посміхаючись.

he said, smiling.

Зустріч була для репетиції.

The meeting was for a rehearsal.

Вони ж були частиною групи українського танцю.

They were part of a Ukrainian dance group.

Перед ними стояло велике випробування - участь в обласному фестивалі українського народного танцю, що відбувався у Львові.

They faced a big challenge ahead - participating in the regional festival of Ukrainian folk dance held in Lviv.

Вони багато працювали, але сьогоднішній вечір був присвячений набагато неформальній репетиції.

They had been working hard, but tonight's gathering was dedicated to a much more informal rehearsal.

Вони виконували кожен рух з грацією, зосереджені на своїх кроках.

They executed each move with grace, focused on their steps.

Але потім сталася курйозна ситуація - Петро намагаючись виконати складний оборот, впав, споткнувшись обі свою парту.

But then, a comical situation occurred - Petro, trying to perform a complex turn, stumbled and fell, tripping over his own feet.

Його широкий український танець в раптовому русі перетворився на причудливу суміш крококви і підскальзування.

His wide Ukrainian dance suddenly turned into a bizarre mix of stumbling and sliding.

Це було неможливо найти в жодному підручнику українського танцю!

It was impossible to find such moves in any Ukrainian dance manual!

Оксана та Катерина спочатку здивувались, а потім ніякої репетиції, жодного наступного конкурсу не могли зупинити їх веселощі.

Oksana and Katerina were initially surprised, but the mishap couldn't stop their laughter, of any further rehearsal or upcoming competition.

Вони реготали так скажено, що всі в кав'ярні зиркали на них з щирим дивуванням.

They laughed so uncontrollably that everyone in the café stared at them with genuine surprise.

Впавший Петро був у слабкості ситуації.

The fallen Petro found himself in a weak position.

Він спробував упорно вести себе серйозно, але така ситуація була занадто смішною.

He tried to maintain a serious demeanor, but the situation was too comical.

Він також почав сміятися, засипаючи підлогу своєю іскренністю.

He, too, started laughing, covering the floor with his sincerity.

В один момент він встає, регочучи до сліз, разом з дівчатами.

At one point, he got up, laughing to tears, along with the girls.

За мить всі в кав'ярні сміялись разом з ними.

In no time, everyone in the café was laughing with them.

Інші відвідувачі відчували радість і попри всі невдачі зрозуміли, що момент сміху втрьох приятелів був самим щирим і незабутнім моментом вечора.

Other patrons felt the joy and despite all the failures, they understood that this moment of laughter between three friends was the most genuine and unforgettable moment of the evening.

Вони зрозуміли, що хороший танець - це не лише про правильний техніку та рухи.

They realized that a good dance is not just about correct technique and moves.

Це про веселощі, про ті моменти, коли ти можеш забути про все і просто сміятися до сліз зі своїми друзями.

It's about joy, about those moments when you can forget everything and just laugh to tears with your friends.

Цей вечір став для них забутнім, почавши готуватися з новим ставленням до свого танцю.

That evening became memorable for them, starting to prepare with a new attitude towards their dance.

Та ніхто в кав'ярні "Під Синьою Флігою" не забуде цього веселого вечора, коли найміцніше враження залишили не репетиції та танці, а сміх та радість друзів.

But no one in the café "Under the Blue Flag" would forget this cheerful evening, where the strongest impression was not from the rehearsals and dances, but from the laughter and joy of friends.