Повітря Львова, що насичене ароматами кави та шоколаду, завжди таїло в собі щось незабутнє, таїнственне. Пройшовши Львівськими вулицями, оминувши натовпи туристів, Олександр, Катерина та Володимир потрапили у старовинну світлицю. Затишна сільська шинка, що мало нагадує корчму з старого художнього фільму, стала місцем для пригод цього вечора.

The air of Lviv, saturated with the aromas of coffee and chocolate, always held something unforgettable and mysterious. Walking through the streets of Lviv, bypassing crowds of tourists, Oleksandr, Kateryna, and Volodymyr found themselves in an ancient living room. The cozy rural inn, reminiscent of an inn from an old artistic film, became the setting for this evening's adventure.

Спочатку вони просто сиділи, милуючись старовинними зображеннями на стінах, посміхаючись один одному. Олександр, веселий та винахідливий, запропонував гру - type of "корчма". Чим не вечір, була можливість розважитись. Погодились всі. Завдання було простим: кожного разу, коли хтось каже слово, яке починається на букву "Л", випиває гніт з медовухи.

At first, they simply sat, admiring the antique images on the walls, smiling at each other. Oleksandr, cheerful and inventive, suggested a game - a type of "inn game". What a better way to have fun on an evening like this. They all agreed. The task was simple: every time someone said a word that started with the letter "L," they had to drink a shot of honey liquor.

Спочатку все було просто та весело, але з часом, скажімо прямо, зрозумілість розмови почала зникати. Катерина постійно забувала про правила і невдовзі на столі було уже кілька пустих пляшок медовухи. Як на зло, навколо було безліч речей, що мало відношення до Львова, тому уникнути букви "Л" було складно. Володимир, розуміючи ситуацію, вдавав забудькуватість. Швидко він понавчався оминати слова на "Л" та керувати грою.

Initially, everything was simple and fun, but with time, let's be honest, the clarity of their conversation began to fade. Kateryna kept forgetting the rules and soon there were several empty bottles of honey liquor on the table. Unfortunately, there were plenty of things around that were related to Lviv, making it difficult to avoid the letter "L." Volodymyr, understanding the situation, pretended to be forgetful. Quickly, he learned to skip words with "L" and manage the game.

У кінці вечора рахунок був на користь Володимира. Катерина з Олександром грали занадто відверто. Але це не змінило настрою компанії - всім було весело, барвиста гра у "корчму" розважила друзів.

By the end of the evening, Volodymyr was in the lead. Kateryna and Oleksandr played too openly. However, this did not change the mood of the company - everyone was having fun, the colorful "inn game" entertained the friends.

Таким чином, в маленькому кабаку Львова, під звуки гуцульської музики, зібралась компанія друзів. Хоч вони вели себе не так, як звичайно, гра у "корчму" дала можливість їм відпочити і розважитися, а незвичайний Львів став чудовою сценою для їхньої пригоди. Хоч і веселощі завершились, Олександр, Катерина та Володимир завжди згадували той вечір у Львові з усмішками на обличчях.

Thus, in a small Lviv tavern, under the sounds of Hutsul music, a group of friends gathered. Though they were not behaving as usual, playing the "inn game" allowed them to relax and have fun, and the unusual Lviv became a wonderful stage for their adventure. Even though the revelry ended, Oleksandr, Kateryna, and Volodymyr always remembered that evening in Lviv with smiles on their faces.