Вечірнє небо над Львовом світилося яскравим місяцем.

The evening sky over Lviv was illuminated by a bright moon.

Андрій, Оксана та Дмитро гуляли старими вулицями міста.

Andriy, Oksana, and Dmytro were strolling through the city's old streets.

Вони мріяли побачити щось незвичайне.

They dreamed of seeing something extraordinary.

Вони вирішили піти до Львівського оперного театру.

They decided to go to the Lviv Opera House.

"Давайте подивимось на виставу," запропонувала Оксана.

"Let's watch a show," Oksana suggested.

"Чудова ідея!

"Great idea!"

" погодився Андрій.

agreed Andriy.

Дмитро теж кивнув головою.

Dmytro nodded as well.

Коли вони підійшли до театру, вони були вражені красою будівлі.

When they approached the theater, they were amazed by the building's beauty.

Величезні колони, красиві скульптури – усе це здавалося казкою.

Huge columns, beautiful sculptures—it all seemed like a fairy tale.

Вони купили квитки та зайшли всередину.

They bought tickets and went inside.

Зал був повний людей, усіх охоплювало передчуття вистави.

The hall was full of people, all filled with anticipation for the performance.

Андрій, Оксана та Дмитро сіли на свої місця.

Andriy, Oksana, and Dmytro took their seats.

Занавіс піднявся, і почалася чарівна музика.

The curtain rose, and enchanting music began.

Вони уважно слухали і дивилися на виступ балетної трупи.

They attentively listened and watched the ballet troupe's performance.

Танцюристи рухалися легко, як лебеді на річці.

The dancers moved gracefully, like swans on a river.

Кожен рух був досконалим, кожен звук музики захоплював.

Every movement was perfect, every sound of the music captivating.

Андрій зазирнув у програму та тихо прошепотів:"Це вистава про любов і жертовність.

Andriy peeked into the program and quietly whispered: "This is a performance about love and sacrifice."

""Це чудово!

"That's wonderful!"

" мовила Оксана, її очі світлися від захоплення.

said Oksana, her eyes shining with excitement.

Дмитро мовчки дивився на сцену, поглиблений у світ мистецтва.

Dmytro silently watched the stage, immersed in the world of art.

Кожен момент все більше втягав його у виставу.

Each moment drew him further into the performance.

Актори, музика, декорації – усе це створювало магію.

The actors, the music, the scenery—all of it created magic.

По закінченні вистави глядачі стали аплодувати.

At the end of the performance, the audience began to applaud.

Андрій, Оксана та Дмитро теж приєдналися до овацій.

Andriy, Oksana, and Dmytro joined in the ovation.

Вони почувалися щасливими та натхненними.

They felt happy and inspired.

"Це була найкраща вистава в моєму житті," сказав Дмитро, коли вони виходили з театру.

"That was the best show of my life," said Dmytro as they left the theater.

"Я також так думаю," відповіла Оксана.

"I think so too," replied Oksana.

"А ти, Андрію?

"What about you, Andriy?"

""Без сумніву.

"Without a doubt.

Це було незабутньо," відповів Андрій.

It was unforgettable," Andriy replied.

Розмовляючи про виставу, друзі поверталися додому.

Talking about the performance, the friends walked home.

Вони знали, що цей вечір у Львові залишиться в їхніх серцях назавжди.

They knew this evening in Lviv would remain in their hearts forever.

Вони мріяли повернутися до Львівського оперного театру знов і знов.

They dreamed of returning to the Lviv Opera House again and again.