Анна і Микола прийшли до Києво-Печерської лаври.

Anna and Mykola arrived at the Kyiv Pechersk Lavra.

День був сонячний і теплий.

The day was sunny and warm.

Пілігрими йшли навколо, молилися, запалювали свічки.

Pilgrims were walking around, praying, and lighting candles.

Анна тримала за руку свого сина, Миколу.

Anna was holding the hand of her son, Mykola.

Вони прийшли на паломництво, щоб помолитися за здоров'я.

They came on a pilgrimage to pray for health.

Миколі було лише п'ять років.

Mykola was only five years old.

Він часто хворів.

He was often sick.

Біля святих печер Микола раптом став блідим.

Near the holy caves, Mykola suddenly became pale.

Він почав кашляти і тримався за маму.

He started coughing and clung to his mother.

Анна злякалася.

Anna was frightened.

Вона посадила сина на лавку і дала йому води.

She sat her son down on a bench and gave him water.

Але Миколі ставало гірше.

But Mykola was getting worse.

Анна почала плакати.

Anna began to cry.

Вона не знала, що робити.

She didn't know what to do.

Інші пілігрими побачили її сльози.

Other pilgrims saw her tears.

Вони зібралися навколо і запитали, що сталося.

They gathered around and asked what had happened.

Анна розповіла про хворобу Миколи.

Anna explained about Mykola's illness.

Один старий сказав: "Тут є старець, отець Михайло.

An old man said, "There is an elder here, Father Mykhailo.

Він допомагає хворим людям.

He helps sick people.

Попросимо його про допомогу.

Let's ask him for help."

"Всі разом пішли до отця Михайла.

They all went together to Father Mykhailo.

Анна несла Миколу на руках.

Anna carried Mykola in her arms.

Отець Михайло стояв біля входу в печери.

Father Mykhailo was standing near the entrance to the caves.

Він побачив, що до нього йдуть люди.

He saw people approaching him.

Анна підійшла до отця і сказала: "Допоможіть, будь ласка.

Anna came up to the priest and said, "Please help.

Мій син хворий.

My son is sick.

Він дуже слабкий.

He is very weak."

"Отець Михайло взяв дитину на руки.

Father Mykhailo took the child in his arms.

Він молився і просив Божого милосердя.

He prayed and asked for God's mercy.

Микола лежав спокійно, його очі були закриті.

Mykola lay calmly, his eyes closed.

Потім старий поставив хлопчика на землю і сказав: "Бог почує нашу молитву.

Then the old man set the boy on the ground and said, "God will hear our prayer.

Микола одужає.

Mykola will recover."

"Анна подякувала отцю Михайлу.

Anna thanked Father Mykhailo.

Вони сядли під високим деревом і чекали.

They sat down under a tall tree and waited.

Через деякий час Микола відкрив очі і посміхнувся мамі.

After a while, Mykola opened his eyes and smiled at his mother.

Він попросив їсти.

He asked for food.

Анна раділа.

Anna was overjoyed.

Вони знайшли найближчий магазин і купили хліб та сир.

They found the nearest shop and bought bread and cheese.

Микола їв з апетитом.

Mykola ate with appetite.

Того вечора, коли вони верталися додому, Анна відчувала вдячність.

That evening, when they were returning home, Anna felt grateful.

Вона знала, що Бог почув її.

She knew that God had heard her.

Микола був здоровий.

Mykola was healthy.

Вона дякувала кожному, хто допоміг їй в той важкий момент.

She thanked everyone who had helped her in that difficult moment.

Із цього дня вона вірно приходила до Києво-Печерської лаври.

From that day on, she faithfully came to the Kyiv Pechersk Lavra.

Вона вірила в дива і силу молитви.

She believed in miracles and the power of prayer.

Життя Анни і Миколи змінилося, і вони були щасливі та здорові разом.

The lives of Anna and Mykola changed, and they were happy and healthy together.