У ЛЬВОВІ, НА ПЛОЩІ РИНОК, світило сонце.

In Lviv, at Rynok Square, the sun was shining.

Свято було вже на підході, і місто вдягло святкові вбрання.

The holiday was approaching, and the city had donned festive attire.

Оксана поспішала додому, коли побачила групу туристів.

Oksana was hurrying home when she saw a group of tourists.

Вони стояли біля будинку з велетенським маскароном на даху.

They were standing near a building with a giant mascaron on the roof.

Оксана була у своєму традиційному українському костюмі – вишиванка, плахта, червоний пояс і віночок із стрічками.

Oksana was in her traditional Ukrainian costume – an embroidered shirt, plachta, red belt, and a wreath with ribbons.

«Ви тут з екскурсією?

"Are you on a tour here?"

» – вигукнула старенька з групи, помітивши Оксану.

an elderly woman from the group called out, noticing Oksana.

Не чекаючи на відповідь, туристи обступили її.

Without waiting for an answer, the tourists surrounded her.

Виявилося, що екскурсовод затримався, і Оксана стала неочікуваною гостею цієї подорожі.

It turned out that the guide was delayed, and Oksana became an unexpected guest of this tour.

Оксана зніяковіла, але не розгубилася.

Oksana felt embarrassed but didn't lose her composure.

Вона вирішила розповісти про свій одяг.

She decided to explain her attire.

«Це – вишиванка», - сказала Оксана, показуючи на сорочку з чудовим орнаментом.

"This is an embroidered shirt," Oksana said, pointing to the shirt with the beautiful embroidery.

«Вишивка символізує природу, сім’ю та добро».

"The embroidery symbolizes nature, family, and goodness."

Туристи слухали дуже уважно.

The tourists listened very attentively.

Один чоловік запитав: «А що означає ваш пояс?

One man asked, "And what does your belt signify?"

»Оксана усміхнулася.

Oksana smiled.

«Пояс символізує оберіг та силу.

"The belt symbolizes protection and strength.

Також він тримає плахту, яка робить костюм завершеним».

It also holds the plachta, which completes the costume."

Після цього туристи запитували про кожний елемент костюма.

After that, the tourists asked about each element of the costume.

Оксана розповідала про стрічки у віночку, які символізують різнобарв’я життя, про червоні коралі, які дарують дівчині у день народження.

Oksana explained the ribbons in the wreath, which symbolize the diversity of life, and the red beads, which are given to a girl on her birthday.

Група була у захваті.

The group was delighted.

Туристи робили фото, а Оксана почувалася як справжній гід.

The tourists took photos, and Oksana felt like a real guide.

Вона зрозуміла, що може не лише дізнаватися, але й навчати інших про свою культуру.

She realized that she could not only learn but also teach others about her culture.

Екскурсовод нарешті прийшов, вибачившись за запізнення.

The guide finally arrived, apologizing for the delay.

Туристи подякували Оксані, і вона зігрілася від приємних вражень.

The tourists thanked Oksana, and she felt warmed by the pleasant impressions.

Залишивши групу, Оксана пішла додому, не зважаючи на ще декілька затримок на своїй дорозі.

Leaving the group, Oksana headed home, despite a few more delays along the way.

Того вечора Оксана сказала собі: «Іноді випадкові зустрічі стають найяскравішими спогадами».

That evening, Oksana told herself, "Sometimes, random encounters become the brightest memories."

Відтоді вона завжди носила свій традиційний костюм з великою гордістю, знаючи, що розповідь про нього може зачарувати не лише її, а й інших.

From then on, she always wore her traditional costume with great pride, knowing that sharing its story could enchant not only her but others as well.