У Львові, завжди є місце для чогось чарівного.

In Lviv, there is always a place for something magical.

Одного теплого ранку в старому місті, Оксана, Андрій та Настя зібралися на ринку ремесел, щоб встановити свій стенд.

One warm morning in the old city, Oksana, Andriy, and Nastya gathered at the craft market to set up their stall.

Оксана принесла багато вишиванок, які вона сама вишивала.

Oksana had brought many embroidered shirts that she had embroidered herself.

Андрій ніс важкі ящики з глечиками, зробленими з глини.

Andriy was carrying heavy boxes filled with clay jugs.

Настя мала мішок із прикрасами ручної роботи.

Nastya had a bag with handmade jewelry.

"Давай поставимо стіл тут," каже Оксана, показуючи на місце біля кав'ярні.

"Let's set up the table here," said Oksana, pointing to a spot near a café.

Андрій розкладає ящики, а Настя розкладає прикраси на столі.

Andriy arranged the boxes, and Nastya spread the jewelry on the table.

Люди вже починають підходити.

People were already starting to approach.

Туристи та місцеві мешканці з цікавістю оглядають товари.

Tourists and locals curiously examined the goods.

"Подивись, які гарні прикраси!

"Look at these beautiful pieces of jewelry!"

" захоплено вигукнула одна пані, вибираючи намисто Насті.

exclaimed a lady excitedly, picking out Nastya's necklace.

Але раптом вітер піднявся.

But suddenly, the wind picked up.

Деякі вишиванки здули зі столу.

Some of the embroidered shirts were blown off the table.

Настя кинулася ловити їх.

Nastya rushed to catch them.

Андрій схопився за ящики, щоб нічого не впало.

Andriy grabbed the boxes to keep anything from falling.

"Не хвилюйтесь, зараз усе виправимо," спокійно сказала Оксана, знову розкладаючи вишиванки.

"Don't worry, we'll fix everything," said Oksana calmly, rearranging the embroidered shirts.

Через деякий час вітер стих.

After a while, the wind calmed down.

Люди продовжували підходити.

People continued to come.

Оксана розповідала про значення кожної вишивки.

Oksana explained the meaning of each embroidery.

Андрій пояснював техніку створення глечиків.

Andriy described the techniques of making the jugs.

Настя допомагала вибрати найкращі прикраси.

Nastya helped people choose the best jewelry.

Раптом підходить маленька дівчинка і обережно бере ляльку ручної роботи.

Suddenly, a little girl approached and carefully picked up a handmade doll.

"Скільки коштує ця лялька?

"How much does this doll cost?"

" питає вона.

she asked.

Настя посміхнулася: "Ця лялька особлива.

Nastya smiled, "This doll is special.

Вона не продається, а дарується особливим людям.

It’s not for sale; it’s given to special people.

Вона твоя.

It's yours."

"Дівчинка була щаслива.

The girl was happy.

Вона подякувала і побігла до мами.

She thanked her and ran to her mother.

Люди, спостерігаючи за цим, стали ще більш зацікавленими у продуктах триох друзів.

Observing this, people became even more interested in the friends' products.

До вечора їхній стенд був майже порожній.

By evening, their stall was almost empty.

Людей було багато, і товари швидко розібрали.

There were many people, and the goods were quickly sold out.

Втомлені, але щасливі, Оксана, Андрій і Настя збирали залишки.

Tired but happy, Oksana, Andriy, and Nastya gathered the remaining items.

"Це був вдалий день," сказав Андрій.

"It was a successful day," said Andriy.

"Так, ми зробили гарну справу," додала Настя.

"Yes, we did a good job," added Nastya.

"І на цьому ринку нас завжди будуть чекати," сказала Оксана, посміхаючись.

"And they'll always be waiting for us at this market," said Oksana, smiling.

Три друга пішли додому, зачаровані атмосферою старого Львова.

The three friends went home, enchanted by the atmosphere of old Lviv.

І в їхніх серцях залишилася тепла згадка про цей день.

And in their hearts remained a warm memory of this day.