Навіть у світлий день Київська Печерська Лавра здавалася таємничою.

Even on a bright day, the Kyiv Pechersk Lavra seemed mysterious.

Стара церква і вузенькі доріжки вели Оксану та Андрія до старовинних коридорів, що просякнуті історією.

The old church and narrow paths led Oksana and Andriy to ancient corridors steeped in history.

Оксана вперше тут.

It was Oksana's first time here.

Андрій — місцевий.

Andriy was a local.

Він добре знає легенди цього місця.

He knew the legends of this place well.

Вони йшли повільно, розглядаючи стародавні ікони.

They walked slowly, examining the ancient icons.

Раптом Оксана зупинилася.

Suddenly, Oksana stopped.

Вона побачила невелику і вузьку двері, майже непомітні.

She saw a small, narrow door, almost invisible.

Вони були приховані за старим гобеленом.

It was hidden behind an old tapestry.

Серце дівчини забилося швидше.

Her heart began to beat faster.

- Що це?

"What is this?"

- запитала вона.

she asked.

- Це?

"This?"

- Андрій здивувався.

Andriy was surprised.

- Це, мабуть, старий прохід.

"It must be an old passageway."

Оксана нахилилася до дверей.

Oksana leaned towards the door.

Вона обережно відкрила їх.

She carefully opened it.

З іншої сторони були сходи, що вели вниз.

On the other side were stairs leading down.

Відчувалося прохолодне повітря.

The cool air could be felt.

Запах вогкості і таємниці манив її.

The smell of dampness and mystery beckoned her.

- Андрію, підемо!

"Andriy, let's go!"

- захоплено сказала Оксана.

Oksana said excitedly.

- Ні!

"No!

Не можна!

We can't!"

- Андрій твердо взяв її за руку.

Andriy firmly took her hand.

- Там небезпечно.

"It's dangerous down there."

- Але ж це так цікаво!

"But it's so interesting!"

- відповіла Оксана.

Oksana replied.

- Ми повинні знайти, що ховається там.

"We must find out what’s hidden there."

- Легенди неспроста існують, - відповів Андрій, напружено дивлячись на сходи.

"Legends exist for a reason," Andriy responded, tensely looking at the stairs.

- Говорять, хто входить туди, може не повернутися.

"They say whoever goes down there may not return."

Але Оксана вже зробила крок у темряву.

But Oksana had already taken a step into the darkness.

Андрій зрозумів, що зупинити її він не зможе і рушив за нею.

Andriy realized he couldn’t stop her and followed.

Вони йшли обережно, обмацуючи стіни.

They walked cautiously, feeling the walls.

Світло з ліхтаря розсипалося по каменю, відкидаючи довгі тіні.

The light from the lantern scattered over the stone, casting long shadows.

Несподівано вони вийшли до великого зали, освітленого золотими відблисками.

Suddenly, they emerged into a large hall illuminated by golden glints.

У центрі стояла древня ікона.

In the center stood an ancient icon.

Її краса заворожувала.

Its beauty was mesmerizing.

- Я ніколи не бачив цього раніше, - шепотів Андрій.

"I've never seen this before," Andriy whispered.

- Це знахідка, - прошепотіла Оксана.

"This is a discovery," Oksana whispered back.

Вони стояли зачаровані.

They stood enchanted.

Але раптом почули кроки.

But then they heard footsteps.

Оксана і Андрій зблідли.

Oksana and Andriy turned pale.

Хто прийшов?

Who was coming?

Можливо, хтось також шукав таємниці цього місця.

Perhaps someone else was seeking the secrets of this place.

Але це був старий чернець.

But it was an old monk.

Він усміхнувся.

He smiled.

- Не бійтеся, діти мої.

"Do not be afraid, my children.

Ви знайшли місце, де зберігається одна з найбільших святинь монастиря.

You have found the place where one of the greatest relics of the monastery is kept."

Оксана і Андрій повільно вклонилися.

Oksana and Andriy slowly bowed.

Чернець провів їх назад на поверхню, розказуючи історії про таємниці Лаври.

The monk led them back to the surface, telling stories about the secrets of the Lavra.

Врешті вони вийшли на світ.

Finally, they emerged into the light.

Їм було тепло й спокійно у своїх серцях.

They felt warmth and peace in their hearts.

- Мабуть, варто пам'ятати легенди, - сказав Андрій.

"Perhaps we should remember the legends," Andriy said.

Оксана усміхнулася йому відповіддю.

Oksana smiled back at him.

Вони знали: світ приховує безліч таємниць, і деякі з них варто відкривати разом.

They knew the world held many secrets, and some of them were worth discovering together.