Небо над львівською Ринковою площею було ясним.

The sky over Lviv's Market Square was clear.

Сяяло сонце, а повітря наповнювалося ароматами свіжих квітів і запашних трав.

The sun was shining, and the air was filled with the scents of fresh flowers and aromatic herbs.

Люди ходили довкола, посміхаючись і насолоджуючись днем.

People walked around, smiling and enjoying the day.

Серед них були троє друзів — Оксана, Дмитро і Ярослав.

Among them were three friends—Oksana, Dmytro, and Yaroslav.

Оксана підійшла до столику з керамікою.

Oksana approached a table with ceramics.

Вона взяла до рук гарний горщик і уважно роздивлялася його.

She picked up a beautiful pot and examined it closely.

"Дуже гарно, правда?

"Very beautiful, isn't it?"

" — сказала вона.

she said.

"Так, ці речі такі автентичні," — відповів Дмитро, тримаючи в руці дерев'яну ложку.

"Yes, these things are so authentic," replied Dmytro, holding a wooden spoon.

"Я завжди хотів купити щось таке.

"I've always wanted to buy something like this."

"Ярослав, тим часом, знайшов старовинну скриньку з вишиванками.

Meanwhile, Yaroslav found an antique box with embroidered items.

"Тут є щось особливе," — промовив він.

"There's something special here," he said.

"Ці вишивки нагадують мені дитинство.

"These embroideries remind me of my childhood."

"Друзі продовжували досліджувати ринок.

The friends continued to explore the market.

Кожен крамар був готовий розповісти про свої вироби.

Each vendor was ready to talk about their products.

Вони брали до рук писанки, дивилися на різьблені фігурки, милувалися ювелірними прикрасами.

They handled pysankas, looked at carved figurines, and admired the jewelry.

Раптом Оксана помітила маленького хлопчика, який загубився.

Suddenly, Oksana noticed a little boy who had gotten lost.

Він плакав і шукав когось у натовпі.

He was crying and searching for someone in the crowd.

Вона підійшла до нього й запитала: "Ти загубився?

She approached him and asked, "Are you lost?

Як тебе звати?

What's your name?"

""Я — Андрійко," — відповів він крізь сльози.

"I'm Andriyko," he answered through his tears.

"Я шукаю маму.

"I'm looking for my mom."

"Оксана покликала Дмитра і Ярослава.

Oksana called over Dmytro and Yaroslav.

Вони вирішили допомогти хлопчику.

They decided to help the boy.

Вони ходили від одного крамаря до іншого, питали, чи хтось бачив жінку, яка шукає свою дитину.

They went from one vendor to another, asking if anyone had seen a woman looking for her child.

Нарешті, один із продавців згадав, що бачив жінку, яка розпитувала про малого хлопчика.

Finally, one of the sellers remembered seeing a woman inquiring about a small boy.

Друзі швидко знайшли ту жінку.

The friends quickly found the woman.

Це була мама Андрійка, її звали Марія.

It was Andriyko's mother, her name was Maria.

Марія дуже зраділа, побачивши свого сина.

Maria was very happy to see her son.

Вона обійняла його і дякувала друзям за допомогу.

She hugged him and thanked the friends for their help.

"Ви справді добрі люди," — сказала вона.

"You are truly good people," she said.

"Дякую вам за вашу доброту.

"Thank you for your kindness."

"Після цього випадку, Оксана, Дмитро і Ярослав продовжили гуляти ринком.

After this incident, Oksana, Dmytro, and Yaroslav continued to stroll around the market.

Вони купили кілька сувенірів для себе та своїх рідних.

They bought a few souvenirs for themselves and their loved ones.

Вони були щасливі, що змогли допомогти і провести час разом на такому красивому місці, як Ринкова площа у Львові.

They were happy to have been able to help and spend time together in such a beautiful place as the Market Square in Lviv.

І коли вони повернулися додому, вони були насичені новими враженнями та з приємними спогадами про цей день.

When they returned home, they were enriched with new experiences and had pleasant memories of that day.