В яскравому серці Львова, на Площі Ринок, зібрались троє друзів: Олена, Ярослав та Катерина.

In the vibrant heart of Lviv, on Rynok Square, three friends gathered: Olena, Yaroslav, and Kateryna.

Це був чудовий літній день.

It was a wonderful summer day.

Олена, дівчина з довгим каштановим волоссям, запропонувала дослідити стару будівлю.

Olena, a girl with long chestnut hair, suggested exploring an old building.

Ярослав, рудий хлопець із великим бажанням до пригод, погодився.

Yaroslav, a red-haired boy with a great thirst for adventure, agreed.

Катерина, симпатична блондинка з синіми очима, взяла свою лупу і карту.

Kateryna, a pretty blonde with blue eyes, took her magnifying glass and map.

Вони заходили в середину старої будівлі.

They entered the old building.

Під ногами був пил.

There was dust under their feet.

Олена натрапила на невелику блискучу річ.

Olena stumbled upon a small shiny object.

Вона нахилилася і підняла це.

She bent down and picked it up.

"Це — підвіска!

"It's a pendant!"

" — сказала вона із захопленням.

she said excitedly.

Ярослав і Катерина підбігли до неї.

Yaroslav and Kateryna ran up to her.

В підвісці були дивні написи.

The pendant had strange inscriptions on it.

"Що це за символи?

"What are these symbols?"

" — запитала Катерина.

Kateryna asked.

Ярослав уважно подивився на підвіску.

Yaroslav looked closely at the pendant.

Він відчув подих історії, щось чарівне.

He felt a breath of history, something magical.

"Ми маємо знайти, звідки цей предмет," — сказав Ярослав рішуче.

"We need to find out where this item comes from," Yaroslav said resolutely.

Вони повернулися до площі і почали питати перехожих про підвіску.

They returned to the square and began asking passersby about the pendant.

Ніхто не знав нічого про ці символи.

No one knew anything about these symbols.

Тоді Олена запропонувала піти до львівського музею.

Then Olena suggested going to the Lviv Museum.

У музеї їх зустрів старий вчений.

At the museum, they were met by an old scholar.

Його звали пан Іван.

His name was Mr. Ivan.

Він подивився на підвіску і посміхнувся.

He looked at the pendant and smiled.

"Це — давній амулет," — сказав він.

"This is an ancient amulet," he said.

"Він з XVII століття!

"It’s from the 17th century!"

"Олена, Ярослав і Катерина здивувалися.

Olena, Yaroslav, and Kateryna were astonished.

"Звідки він?

"Where is it from?"

" — запитала Олена.

Olena asked.

"Цей амулет належав моєму предку," — відповів пан Іван.

"This amulet belonged to my ancestor," Mr. Ivan replied.

"Це амулет удачі.

"It’s a luck amulet.

Він приносить добро тим, хто його знайде.

It brings good fortune to those who find it."

"Друзі відчули, як щастя охоплює їхнє життя.

The friends felt happiness embrace their lives.

Вони вирішили передати амулет в музей, щоб усі могли його побачити.

They decided to donate the amulet to the museum so that everyone could see it.

З того часу вони розповідали свою історію друзям.

Since then, they told their story to friends.

А давній амулет, що знайшли в старій будівлі, став символом дружби і пригод в серці Львова.

And the ancient amulet they found in the old building became a symbol of friendship and adventure in the heart of Lviv.

І кожного разу, коли вони проходили Площею Ринок, вони дивились на музей і посміхались.

And every time they passed Rynok Square, they looked at the museum and smiled.

Історія знайшла свій кінець там, де почалась — у стародавньому місті, де все може стати можливим.

The story found its ending where it began—in the ancient city where anything can become possible.