Львівська опера сяяла в літньому вечірньому світлі, наче палац зі снів.

The Lviv Opera shimmered in the summer evening light, like a palace from dreams.

Катріна стояла біля афішної дошки, нервово стискаючи програмку концерту.

Katryna stood by the billboard, nervously clutching the concert program.

Вона повернулася до Львова вперше за багато років.

It was her first time back in Lviv after many years.

Колись вона обожнювала грати в цьому театрі.

She used to love playing in this theater.

Але сьогодні не просто концерт.

But today was not just any concert.

Сьогодні вона хотіла повернути свого брата.

Today she wanted to win back her brother.

Сергій, її молодший брат, залишився в Україні доглядати за батьками.

Serhiy, her younger brother, had stayed in Ukraine to care for their parents.

Вона знала, що він ображений на неї.

She knew he was hurt by her.

Але вона сподівалася, що цей вечір змінить все.

But she hoped that this evening would change everything.

Катріна вирішила запросити Сергія на свій концерт.

Katryna decided to invite Serhiy to her concert.

Вона надіслала йому квиток з листом.

She sent him a ticket with a letter.

Вона написала: "Брате, прийди, будь ласка.

She wrote: "Brother, please come.

Я дуже хочу тебе побачити.

I really want to see you."

"Настав вечір концерту.

The evening of the concert arrived.

Катріна підняла очі на повну залу.

Katryna looked up at the full hall.

Всього декілька секунд, щоб почати.

Only a few seconds left to start.

Її серце билося швидше.

Her heart was beating faster.

Вона побачила Сергія серед глядачів.

She saw Serhiy among the audience.

Він сидів скраю, виглядаючи насторожено.

He sat at the edge, looking tense.

Катріна сіла за рояль.

Katryna sat at the piano.

Вона почала грати.

She began to play.

Спочатку технічно, холодно.

At first, it was technical and cold.

Але потім вона перейшла на п'єсу, яку їхня мати любила.

But then she moved to a piece their mother loved.

Ніжна мелодія заповнила зал, повертаючи спогади.

The tender melody filled the hall, bringing back memories.

Сергій сидів, слухаючи музику з закритими очима.

Serhiy sat, listening to the music with his eyes closed.

Його обличчя пом’якшало.

His face softened.

Він пригадав теплі вечори, коли мати грала цю п'єсу.

He remembered the warm evenings when their mother played this piece.

Коли Катріна закінчила виступ, зал вибухнув оваціями.

When Katryna finished her performance, the hall erupted in applause.

Вона піднялася, вклонилася, але її очі шукали тільки одну людину.

She stood up, bowed, but her eyes searched for just one person.

Сергій підвівся і повільно пішов до виходу.

Serhiy stood up and slowly walked towards the exit.

Катріна збігла зі сцени та кинулася до нього.

Katryna ran off the stage and rushed to him.

Вони зустрілися у коридорі.

They met in the corridor.

Катріна зупинилася перед братом.

Katryna stopped in front of her brother.

"Сергій, вибач мені.

"Serhiy, forgive me.

Я хотіла зробити все правильно, але помилилася.

I wanted to do everything right, but I was wrong.

Я залишила вас.

I left you all."

"Сергій глянув на неї.

Serhiy looked at her.

Його очі були м'якішими.

His eyes were softer.

"Катріно, мені було важко.

"Katryna, it was hard for me.

Але.

But...

я відчув маму сьогодні.

I felt Mom today.

Я відчув, що вона нас бачить і щаслива.

I felt that she sees us and is happy."

"Сльози потекли по їхніх обличчях.

Tears streamed down their faces.

Вони обійнялися, відчуваючи довгоочікуване полегшення.

They embraced, feeling a long-awaited relief.

"Я хочу почати знову," сказала Катріна.

"I want to start again," said Katryna.

"Я залишуся тут, у Львові, поруч з тобою і татом.

"I will stay here, in Lviv, close to you and Dad."

""Це буде добре," відповів Сергій.

"That would be good," replied Serhiy.

"Ми відбудуємо нашу родину.

"We will rebuild our family."

"Зала за межами коридору все ще було наповнене музикою і радістю.

The hall outside the corridor was still filled with music and joy.

А у серцях братів і сестер народжувалося нове почуття єдності та надії.

And in the hearts of the siblings, a new sense of unity and hope was being born.