Сонце вже піднімалось над горами Карпат, висвітлюючи вершини.

The sun was already rising over the Carpathian mountains, illuminating the peaks.

Світлана стояла на краю табору, оцінюючи хмарочоси.

Svitlana stood at the edge of the camp, surveying the skyscrapers.

Літо в горах чудове, а ліс дрімає під спекотним небом.

Summer in the mountains is wonderful, and the forest dozes under a hot sky.

Сьогодні святкують Івана Купала - свято вогню і магії.

Today they celebrate Ivan Kupala - a festival of fire and magic.

З радістю в очах, але з важкою душею, Світлана готувала групу до походу.

With joy in her eyes but a heavy heart, Svitlana was preparing the group for the hike.

Марко, веселий і трохи легковажний, підходив до неї.

Marko, cheerful and a bit carefree, approached her.

"Світлано, все готово?

"Svitlana, is everything ready?

Ми починаємо зранку, так?

We start in the morning, right?"

""Так," відповіла вона, ховаючи нерішучість.

"Yes," she replied, hiding her uncertainty.

"Все буде добре.

"Everything will be fine."

"Група друзів теж готувалася.

The group of friends was also preparing.

Вони сміялися, жартували, але у кожного в серці було хвилювання.

They laughed and joked, but there was anxiety in each heart.

Сухі річки, кам'янисті стежки і круті підйоми - таке завдання тільки для справжніх сміливців.

Dry rivers, rocky paths, and steep climbs - such a task is only for the truly brave.

Світлана знала, що вона повинна довести себе.

Svitlana knew she had to prove herself.

Їй важливо завоювати довіру.

It was important for her to earn their trust.

Коли всі зібралися, Світлана дала знак вирушати.

When everyone gathered, Svitlana signaled to start.

Спочатку все йшло гладко.

At first, everything went smoothly.

Ліс зелений, співи птахів і легкий вітерець допомагали забути про труднощі.

The forest was green, the birds sang, and a light breeze helped them forget the difficulties.

Але стежка ставала все складнішою.

But the path was becoming more challenging.

Марко підійшов до Світлани.

Marko approached Svitlana.

"Світлано, ця дорога дуже важка.

"Svitlana, this road is very tough.

Може, оберемо легший шлях?

Maybe we should choose an easier path?"

"Світлана довго думала.

Svitlana thought for a long time.

Вона розуміла, що зміна маршруту може зайняти більше часу і бути небезпечною.

She understood that changing the route could take more time and be dangerous.

Але бачила втому в очах друзів.

But she saw the fatigue in her friends' eyes.

"Добре, Марко, підемо іншою дорогою.

"Alright, Marko, we'll take another path."

"Вони звернули зі стежки.

They turned off the trail.

Спочатку це здавалося хорошим рішенням.

Initially, it seemed like a good decision.

Дорога була легшою, але незабаром почався дощ.

The road was easier, but soon it started to rain.

Небо потемніло, наближається буря.

The sky darkened, and a storm loomed.

Вітри стихійні, дощові краплі важкі.

The winds were fierce, the raindrops heavy.

Група зупинилась, шукаючи укриття.

The group stopped, looking for shelter.

"Світлано, що робити?

"Svitlana, what do we do?"

" - запитав зляканий голос.

- a frightened voice asked.

Світлана вдихнула глибоко.

Svitlana took a deep breath.

Вона зрозуміла, що остаточно зійшла з головної дороги.

She realized they had completely veered off the main road.

Тепер не тільки потрібно знайти безпечне місце, а й повернути довіру групи.

Now, they not only needed to find a safe place but also regain the group's trust.

"Не хвилюйтесь.

"Don't worry.

Давайте знайдемо схованку і перечекаємо.

Let's find a shelter and wait it out."

"Вони поспішали через ліс, поки не знайшли балку, яка врятувала їх від дощу.

They hurried through the forest until they found a ravine that protected them from the rain.

Світлана вела їх з впевненістю.

Svitlana led them with confidence.

"Тут ми будемо в безпеці," сказала вона.

"We'll be safe here," she said.

Група дивилася на неї з повагою.

The group looked at her with respect.

"Світлано, ти зробила правильний вибір," сказав Марко.

"Svitlana, you made the right choice," said Marko.

Світлана посміхнулась.

Svitlana smiled.

Вона зрозуміла: справжнє лідерство – це про довіру і здатність адаптуватись.

She understood: true leadership is about trust and the ability to adapt.

Вона впоралась, і група успішно дісталася до укриття.

She had managed, and the group successfully reached the shelter.

Коли буря закінчилася, друзі раділи і святкували Івана Купала під західним небом.

When the storm ended, the friends rejoiced and celebrated Ivan Kupala under the evening sky.

Світлана усміхнулась.

Svitlana smiled.

Вона більше не сумнівалася в своїх силах.

She no longer doubted her abilities.

Головне - довіряти собі і друзям.

The main thing is to trust oneself and one's friends.

І цей прекрасний день в Карпатах назавжди залишиться в її серці.

And this beautiful day in the Carpathians would forever remain in her heart.