Сонячний промінь проник крізь гілки дерев, кидаючи золоті відблиски на Землю в парку Софіївка.

A sunbeam broke through the branches of the trees, casting golden reflections on the ground in Sofiyivka Park.

Повітря наповнювалося ароматом троянд і лаванди.

The air was filled with the scent of roses and lavender.

Люди, зачаровані літом, неквапливо гуляли, сміялися і раділи нещодавнім святкуванням Дня Незалежності України.

People, enchanted by summer, strolled leisurely, laughing and still celebrating the recent Independence Day of Ukraine.

Оксана швидко йшла вузькими доріжками парку.

Oksana walked briskly along the narrow paths of the park.

Її серце билося швидко, адже тепер перед нею стояв непомірний тягар — новина, яка могла змінити все.

Her heart was racing, for she now faced a monumental burden—a piece of news that could change everything.

Вона відчайдушно шукала поглядом Юрія серед яскравих квіткових полян.

She desperately searched for Yuriy among the bright flower fields with her gaze.

Її очі перебігали від однієї групи людей до іншої, але Юрій, здавалося, щез.

Her eyes darted from one group of people to another, but Yuriy seemed to have disappeared.

Парк був переповнений.

The park was crowded.

Люди розважалися, розуміючи, що літо вже на схилі.

People were enjoying themselves, conscious that summer was nearing its end.

Діти бігали, бульбашки мильні піднімалися в повітря, а музика від перехожих музикантів надаває атмосфери радості.

Children were running around, soap bubbles floated in the air, and music from passing musicians added an atmosphere of joy.

Оксана зупинилася, вдихаючи глибоко, її думки затопила тривога.

Oksana stopped, taking a deep breath, her thoughts flooded with anxiety.

Вона вирішила піднятися на оглядовий майданчик.

She decided to climb to the observation deck.

Звідти відкривався краєвид на всю красу парку.

From there, she could see the entire beauty of the park.

Їй було важко рухатись крізь натовп, але це був шанс знайти Юрія.

It was difficult to move through the crowd, but it was her chance to find Yuriy.

Сходи до майданчика видавалися нескінченними, але з кожним кроком вона стала ближче до рішення.

The stairs to the deck seemed endless, but with each step, she was closer to the resolution.

На вершині вона відчула легкий вітерець, дивлячись униз на море квітів.

At the top, she felt a gentle breeze as she looked down at the sea of flowers.

І тут, серед яскравих кольорів і безлічі облич, вона побачила Юрія.

And there, among the vibrant colors and countless faces, she saw Yuriy.

Він сидів на лавці, зачарований краєм, і виглядав таким спокійним, не підозрюючи, які новини чекають його.

He sat on a bench, captivated by the view, looking so calm, unaware of the news that awaited him.

Зібравши всі сили, Оксана обережно спустилася.

Gathering all her strength, Oksana carefully descended.

Вона підійшла до Юрія, і коли він її помітив, його обличчя осяялося посмішкою.

She approached Yuriy, and when he noticed her, his face lit up with a smile.

Оксана зупинилася перед ним, її голос був тихим, а погляд наповнений рішучістю.

Oksana stopped in front of him, her voice soft, her gaze filled with determination.

Юрій уважно вислухав.

Yuriy listened intently.

Він не перебивав, лише кивав головою, показуючи, що розуміє кожне слово.

He did not interrupt, only nodded, showing that he understood every word.

Коли вона закінчила, в його очах з’явилося розуміння та підтримка.

When she finished, understanding and support appeared in his eyes.

Він встав і обійняв Оксану, притискаючи її до себе так, щоб вона відчула його теплоту і розраду.

He stood up and hugged Oksana, holding her close so she could feel his warmth and comfort.

Важкість новини тепер була легшою, адже Оксана знала, що не сама.

The weight of the news was now lighter, as Oksana knew she wasn't alone.

Вона відчула спокій і впевненість у тому, що навіть найскладніші виклики можна подолати разом.

She felt calm and assured that even the toughest challenges could be overcome together.

Літній вітерець приніс нове відчуття свободи та віри у майбутнє.

The summer breeze brought a new sense of freedom and faith in the future.

І так, серед веселої гамірної метушні і красивих квітів, Оксана знайшла нову силу — силу вірити у себе і людей, які поруч.

And so, amidst the cheerful buzz and beautiful flowers, Oksana found new strength—the strength to believe in herself and the people around her.

Соно розуміння того, що разом вони подолають усе.

A clear understanding emerged that together they could overcome anything.

Літо тривало, принісши нові надії і можливості.

Summer continued, bringing new hopes and opportunities.