У Київському Ботанічному саду панувала тиша.

In the Kyiv Botanical Garden, silence reigned.

Лише спів пташок супроводжував кроки Олени вузькими доріжками.

Only the birdsong accompanied Olena's steps along the narrow paths.

Після важкого розриву вона шукала спокою та краси, щоб відновити себе.

After a difficult breakup, she was seeking peace and beauty to restore herself.

Фотоапарат був її вірним супутником.

Her camera was her faithful companion.

Цього дня вона шукала одну особливу квітку.

On this day, she was in search of one particular flower.

Дмитро теж був там.

Dmytro was there too.

Він не помічав людей навколо, заглиблений у власні думки.

He paid no attention to the people around him, immersed in his own thoughts.

Він мав місію.

He had a mission.

Йому потрібна була фото тієї самої рідкісної квітки для його книги про рідкісні рослини України.

He needed a photo of that very same rare flower for his book on rare plants of Ukraine.

Він знав, що ця квітка з'являється лише кілька разів на рік.

He knew that this flower only appears a few times a year.

Випадково, їхні шляхи перетнулися біля однієї з клумб.

By chance, their paths crossed by one of the flowerbeds.

Олена помітила, що Дмитро дивиться на ту ж квітку.

Olena noticed that Dmytro was looking at the same flower.

Вони одночасно вдивлялися в неї, немов намагаючись поглинути кожну деталь.

They both gazed at it simultaneously, as if trying to absorb every detail.

"Це ви також знімаєте цю квітку?

"Are you also photographing this flower?"

" - запитала вона, трохи нервуючи.

she asked, a bit nervously.

Дмитро подивився на неї і посміхнувся.

Dmytro looked at her and smiled.

"Так, але в мене є ідея," - сказав він, спокійно.

"Yes, but I have an idea," he said calmly.

"Можливо, ми зможемо працювати разом?

"Perhaps we could work together?"

"Це здивувало Олену.

This surprised Olena.

Вона звикла працювати сама і оберігати свої проекти.

She was used to working alone and guarding her projects closely.

Проте тут, серед квітів і дерев, ідея співпраці виглядала менш страшною.

However, here, among the flowers and trees, the idea of collaboration seemed less intimidating.

Вони почали з питання, яка композиція буде кращою.

They began by discussing which composition would be best.

Олена поділилася своїми секретами світла, а Дмитро знайшов кращі місця, звідки квітка здавалась ще привабливішою.

Olena shared her secrets about lighting, while Dmytro found the best spots from which the flower appeared even more attractive.

Нарешті, квітка розквітла у всій своїй красі.

Finally, the flower bloomed in all its beauty.

Але світло падало так, що тінь від листя закривала важливі деталі.

But the light fell in such a way that the shadow from the leaves obscured important details.

Дмитро запропонував спробувати протилежний бік.

Dmytro suggested trying the opposite side.

Олена запропонувала використати відблиск зі свого дзеркальця.

Olena proposed using the reflection from her mirror.

Коли вечір сонце спустилось, вони, зрештою, отримали свої ідеальні знімки.

As the evening sun descended, they finally captured their perfect shots.

Серце Олени стало легшим.

Olena's heart felt lighter.

Вона знайшла нову дружбу і нову силу творити.

She found a new friendship and new strength to create.

Дмитро зрозумів, що співпраця приносить більше радості, ніж самотня праця.

Dmytro realized that collaboration brings more joy than solitary work.

Вони попрощалися, але обіцяли зустрітися знову.

They said goodbye but promised to meet again.

І Київський Ботанічний сад, зберігаючи їхню таємницю, продовжував весело шелестіти на літньому вітрі.

And the Kyiv Botanical Garden, keeping their secret, continued to rustle merrily in the summer breeze.