Київський зоопарк виблискував барвами осені.

The Kyiv Zoo was gleaming with the colors of autumn.

Листя падало, наче різнокольоровий килим, розправляючись під ногами.

Leaves fell like a multicolored carpet, spreading out underfoot.

Групи школярів захоплено обговорювали тварин, які прогулювалися у вольєрах.

Groups of schoolchildren eagerly discussed the animals strolling in their enclosures.

У цьому живому місці Оксана, студентка університету, вирішила провести день.

In this lively place, Oksana, a university student, decided to spend the day.

Вона прагнула відійти від напруги, що накопичилася через навчання та майбутні іспити.

She wanted to escape the stress accumulated from studying and upcoming exams.

З Оксаною прийшов її молодший брат Микола.

Oksana was accompanied by her younger brother, Mykola.

Він завжди був уважним до сестри.

He was always attentive to his sister.

Разом із ними була Віра, близька подруга родини, медик, яка приїхала в гості з іншого міста.

Vera, a close family friend and a doctor visiting from another city, was with them as well.

Оксана старалась насолоджуватися довкіллям, але раптово її огорнуло запаморочення.

Oksana tried to enjoy the surroundings, but suddenly she was overcome with dizziness.

Перед очима заблищали плями.

Spots flashed before her eyes.

Вона вирішила не звертати уваги, думаючи, що це всього лише наслідок стресу.

She decided to ignore it, thinking it was just a result of stress.

"Все добре," - сказала вона, відмахуючись від хвилювання на обличчі Віри і Миколи.

"I'm fine," she said, brushing off the concern on Vera’s and Mykola’s faces.

Але Микола, занепокоєний сестриною блідістю, наполягав на відпочинку.

But Mykola, worried about his sister's paleness, insisted on taking a break.

"Тобі варто сісти," - сказав він серйозно.

"You should sit down," he said seriously.

Віра уважно дивилася на Оксану.

Vera looked at Oksana intently.

"Це може бути щось серйозніше.

"This could be something more serious.

Підемо до медичного пункту," - запропонувала вона.

Let's go to the medical tent," she suggested.

Тим часом, запаморочення посилилося, і Оксана зрозуміла, що не зможе більше ігнорувати симптоми.

Meanwhile, the dizziness worsened, and Oksana realized she could no longer ignore the symptoms.

Вона зупинилася і сіла на лаву.

She stopped and sat on a bench.

Віра отримала згоду взяти її до медичного намету, що знаходився неподалік.

Vera got her consent to take her to the nearby medical tent.

У медичному наметі фахівці швидко оглянули Оксану.

In the medical tent, specialists quickly examined Oksana.

Виявилося, що дівчина зневоднена і виснажена.

It turned out the girl was dehydrated and exhausted.

Лікарі запропонували заспокоїтися, випити води та відпочити.

The doctors advised her to calm down, drink water, and rest.

Незабаром їй стало легше.

Soon, she felt better.

Трійця сиділа на лавці, насолоджуючись тихеньким шумом міста, поміж якого усе ще лунали крики тварин.

The trio sat on the bench, enjoying the quiet hum of the city, interspersed with the calls of the animals.

Оксана зрозуміла, наскільки важлива турбота про своє здоров'я.

Oksana realized how important it is to care for one’s health.

"Нам завжди потрібно цінувати свій відпочинок та здоров'я, так само, як навчання," - сказала вона.

"We must always value our rest and health just as much as our studies," she said.

Микола і Віра підтримували її в цій думці.

Mykola and Vera agreed with her.

Разом вони усміхалися та планували новий день, де Оксана зможе поєднувати навчання і відпочинок.

Together they smiled and planned a new day, where Oksana could balance studying and relaxation.

Ґрунтовний висновок дня показав, що найважливіше — це баланс і підтримка тих, кого любиш.

The day's profound lesson showed that the most important thing is balance and the support of those you love.