Настав осінній день на великій фермі в селищі Диканьки.

An autumn day arrived at the large farm in the village of Dikanka.

Повітря було прохолодним, а поля навколо сяяли золотом пшениці.

The air was cool, and the fields around shimmered with golden wheat.

Оксана стояла на подвір’ї, оглядаючи урожай.

Oksana stood in the yard, surveying the harvest.

Вона працювала невтомно, щоб завершити збір до свята Рош га-Шана.

She worked tirelessly to finish the gathering before the Rosh Hashanah holiday.

Разом із нею мешкав її батько Дмитро, мудрий і шанований у селі чоловік.

Living with her was her father, Dmytro, a wise and respected man in the village.

Їхня ферма була родинною справою, гордістю всієї родини.

Their farm was a family business, the pride of the whole family.

Але цього дня Дмитрові стало зле.

But that day, Dmytro fell ill.

Йому раптово піднялася температура, і він ліг в ліжко, знесилений хворобою.

He suddenly developed a fever and lay in bed, weakened by illness.

Оксана була стурбована.

Oksana was worried.

Вона знала, що без участі батька їй буде важко закінчити роботу, а свято на носі.

She knew that without her father's help, it would be difficult to complete the work, and the holiday was approaching.

Однак, вона не могла залишити його без догляду.

However, she couldn’t leave him unattended.

На щастя, її давній друг Юрій, місцевий лікар, прийшов на допомогу.

Fortunately, her longtime friend Yuriy, the local doctor, came to the rescue.

Він швидко оглянув Дмитра і пообіцяв залишитися з ним.

He quickly examined Dmytro and promised to stay with him.

Юрій порадив Оксані не хвилюватися і звернутися до сусідів за допомогою.

Yuriy advised Oksana not to worry and to ask the neighbors for help.

Вона зібралася з духом і пішла до мешканців села.

She gathered her courage and went to the village residents.

Люди відгукнулися на її прохання, адже всі знали доброту Дмитра і хотіли підтримати Оксану.

The people responded to her request, as everyone knew Dmytro’s kindness and wanted to support Oksana.

Чоловіки і жінки вийшли на поле, взялися за роботу.

Men and women went out to the field and got to work.

Разом вони швидко зібрали урожай.

Together, they quickly gathered the harvest.

Оксана спостерігала за їхньою роботою, вдячна за допомогу і підтримку.

Oksana watched them work, grateful for their help and support.

Вона могла спокійно доглядати за батьком, поки Юрій піклувався про його здоров'я.

She could calmly care for her father while Yuriy looked after his health.

Нарешті, на передодні Рош га-Шана, збір урожаю було завершено.

Finally, on the eve of Rosh Hashanah, the harvest was complete.

Оксана, Дмитро та Юрій зібралися на святкову вечерю.

Oksana, Dmytro, and Yuriy gathered for a festive dinner.

Вони відзначали не лише початок нового року, але й силу спільноти та важливість дружби і взаємодопомоги.

They celebrated not only the beginning of a new year but also the strength of community and the importance of friendship and mutual assistance.

Під час трапези Оксана задумалася про те, як добре, що поруч були люди, на яких можна покластися.

During the meal, Oksana reflected on how fortunate it was to have people nearby she could rely on.

Вона зрозуміла, що разом можливо подолати будь-які труднощі.

She realized that together, any difficulties could be overcome.

І хоча свято було скромним, воно стало особливим для їхньої родини.

And although the celebration was modest, it became special for their family.