Київська осінь була на диво прекрасною.

Kyiv's autumn was surprisingly beautiful.

Листя на деревах, розлиті по всьому університетському кампусу, палахкотіло золотими і рудими відтінками.

The leaves on the trees scattered across the university campus blazed with golden and russet hues.

Студенти квапливо проходили, загорнувшись у легкі куртки й шарфи.

Students hurried by, wrapped in light jackets and scarves.

У таку погоду здавалося, що все можливо.

In such weather, it seemed like anything was possible.

Олексій стояв біля входу в університетську бібліотеку.

Oleksii stood by the entrance of the university library.

Його серце билося швидше звичайно.

His heart was beating faster than usual.

Тож сьогодні було особливим днем ― дебати.

Today was a special day — a debate.

Він обожнював політику, але виступати перед аудиторією завжди було випробуванням.

He adored politics, but speaking in front of an audience was always a challenge.

Особливо якщо там була Катерина.

Especially when Kateryna was there.

Катерина була душею університетського дебатного клубу.

Kateryna was the heart of the university debate club.

Вона вміла говорити впевнено і, здавалося, випромінювала лідерство.

She spoke confidently and seemed to radiate leadership.

Олексій таємно захоплювався нею, її рішучістю та енергією.

Oleksii secretly admired her, her determination, and energy.

Кожного разу, коли вона брала слово, аудиторія мовчазно стежила за нею.

Every time she spoke, the audience followed her in silent attention.

Того дня Олексій вирішив виступити першим для своєї команди.

That day, Oleksii decided to be the first speaker for his team.

Це було велике рішення.

It was a big decision.

Він знав, що якщо зуміє перебороти свій страх, то зможе вразити Катерину і показати свою справжню силу.

He knew that if he could overcome his fear, he could impress Kateryna and show his true strength.

У залі почалася гарячкова метушня.

A feverish hustle began in the hall.

Команди готувалися до виступу, напруга витає у повітрі.

The teams were preparing to speak; tension filled the air.

Олексій виходив першим.

Oleksii was the first to go.

Серце почало колотитися ще більше.

His heart began to race even more.

Він глибоко вдихнув, торкнувшись холодного металу кафедри, за якою стояв.

He took a deep breath, touching the cool metal of the podium in front of him.

«Твоє слово, Олексію,» — почулася підтримуюча усмішка від Катерини.

"It's your turn, Oleksii," came Kateryna's encouraging smile.

Він бачив її серед натовпу.

He spotted her in the crowd.

Її очі глянули на нього заохочувально.

Her eyes looked at him encouragingly.

Спершу слова наче заплуталися, але благання її очей заспокоїло його.

At first, his words seemed tangled, but the plea in her eyes calmed him.

І раптом все змінилося.

And then everything changed.

Олексій заговорив впевнено.

Oleksii spoke confidently.

Аргументи лунали чітко та переконливо.

His arguments were clear and convincing.

З кожним словом він відчував, як зникає його страх.

With each word, he felt his fear dissipate.

Він завершив свою промову бурхливими оплесками зали.

He concluded his speech to the hall's thunderous applause.

Коли команди виставили результати, команда Олексія виграла дебати.

When the teams presented the results, Oleksii's team won the debate.

Радість переповнювала його.

Joy filled him.

«Ти був чудовим, Олексію,» — Катерина підійшла до нього, простягнувши руку.

"You were amazing, Oleksii," Kateryna approached him, extending her hand.

Їхні погляди зустрілися, і Олексій відчув теплоту від її слів.

Their eyes met, and Oleksii felt warmth from her words.

Це був момент, який він ніколи не забуде.

It was a moment he would never forget.

Того дня Олексій змінився.

That day, Oleksii changed.

Він зрозумів, що страх не має влади над ним.

He realized that fear had no power over him.

Він здобув упевненість і став новою людиною.

He gained confidence and became a new person.

В майбутньому він стояв би ще на багатьох сценах, але вже з іншою думкою: нічого неможливого для того, хто наважився ризикнути.

In the future, he would stand on many more stages, but with a different mindset: nothing is impossible for those who dare to take the risk.

І на університетському кампусі осінь продовжувала палахкотіти фарбами.

And on the university campus, autumn continued to blaze with colors.

Хіба це не найкращий час для нових починань?

Isn't it the best time for new beginnings?