Оксана завжди мала багато енергії.

Оксана always had a lot of energy.

Їй подобалося трохи бешкетувати, особливо у велелюдних місцях, таких як київська метро.

She liked to be a bit mischievous, especially in crowded places like the Kyiv metro.

Сьогодні був особливий день — День захисників вітчизни.

Today was a special day — Defender of the Homeland Day.

Оксана вирішила, що це ідеальна нагода продати її домашні вареники.

Оксана decided that it was the perfect occasion to sell her homemade vareniki.

Метро було заповнене людьми.

The metro was filled with people.

Всі поспішали на роботу чи з роботи.

Everyone was in a hurry to or from work.

Оксана стояла на платформі.

Оксана stood on the platform.

В її руках була велика корзина з ароматними варениками.

In her hands was a large basket of fragrant vareniki.

Вона взяла глибокий вдих: "Час діяти", — подумала вона.

She took a deep breath: "Time to act," she thought.

Навколо був постійний рух.

There was a constant movement around.

Потяги в'їжджали один за одним.

Trains arrived one after another.

Оксана почала кликати: "Смачні вареники!

Оксана began to call out: "Delicious vareniki!

Не проходьте повз!

Don't pass by!"

" Люди оглядались на неї з цікавістю і легким здивуванням.

People looked at her with curiosity and mild surprise.

Микола, працівник метро, завжди був на посту.

Mykola, a metro worker, was always on duty.

Він знав, що торгівля їжею тут заборонена.

He knew that selling food here was prohibited.

Але запах вареників був такий приємний!

But the smell of vareniki was so pleasant!

Він підходив ближче, виглядаючи суворим.

He approached her, looking stern.

"Оксана, ти знаєш правила," — говорив Микола, але його очі виказували інше — апетит.

"Oksana, you know the rules," said Mykola, but his eyes betrayed something else — appetite.

Оксана не розгубилася.

Оксана didn't get flustered.

"Миколко, спробуй один, і я поставлю вареники на перерву," — хитро посміхнулась вона.

"Mykolko, try one, and I'll put the vareniki on hold," she smiled slyly.

Тим часом Ярослав, один з пасажирів, підозріло стежив за цією сценою.

Meanwhile, Yaroslav, one of the passengers, was suspiciously watching this scene.

Він був людиною цікавою.

He was a curious person.

"Можна спробувати один?

"Can I try one?

Я лише дивлюсь на ці смаки й мрію про обід," — жартував він.

I’m just looking at these delights and dreaming about lunch," he joked.

Оксана, побачивши інтерес, підняла кошик вище.

Oksana, seeing the interest, raised the basket higher.

"Ці вареники з картоплею, а ці — з вишнями.

"These vareniki are with potatoes, and these are with cherries.

Для кожного — щось смачне!

There's something tasty for everyone!"

" — вона використовувала всю свою чарівність.

she used all her charm.

Люди почали підходити ближче.

People started to come closer.

В цей момент, Ярослав вирішив допомогти.

At this moment, Yaroslav decided to help.

"Спробуйте один вареник, це як свято для душі!

"Try one varenyky, it's like a festival for the soul!"

" — сказав він людям.

he said to the people.

Натовп сміявся, і багато хто вирішив скуштувати.

The crowd laughed, and many decided to take a taste.

Вагання змінювались на цікавість, а цікавість на покупку.

Hesitation turned into curiosity, and curiosity into purchase.

Згодом, Оксана вже не мала вареників.

Soon, Oksana had no vareniki left.

Всі розійшлися задоволені й ситі.

Everyone dispersed satisfied and full.

Микола, потай, підійшов до Оксани і, підморгнувши, тихо купив декілька вареників.

Mykola, secretly, approached Oksana and, with a wink, quietly bought a few vareniki.

Оксана поверталась додому з почуттям гордості.

Oksana returned home with a sense of pride.

Її віра в себе зміцнилася.

Her confidence in herself was strengthened.

Вона знала: з гумором і творчістю можна подолати будь-які перешкоди.

She knew: with humor and creativity, any obstacles could be overcome.