Осінній вітер свистів крізь руїни, залишаючи за собою шелест зів'ялого листя, яке вкривало землю мертвих міст, наче ковдра.

The autumn wind whistled through the ruins, leaving behind the rustle of withered leaves that covered the ground of the dead cities like a blanket.

Після апокаліпсису світ став чужим і незнайомим місцем, де життя вимірювалося годинами, а не роками.

After the apocalypse, the world became a strange and unfamiliar place where life was measured in hours, not years.

Бохдан сидів на покинутому мосту.

Bohdan sat on the abandoned bridge.

Його очі були такі ж сірі, як небо.

His eyes were as gray as the sky.

Він не переставав думати про своїх рідних.

He couldn't stop thinking about his loved ones.

Вдалині з’явився Влад, загадкова фігура, яка носила темне пальто.

Vlad appeared in the distance, a mysterious figure wearing a dark coat.

Поряд з ним крокувала Олена, худорлява і обережна, що намагалася здаватися сильнішою.

Next to him walked Olena, slender and cautious, trying to appear stronger.

Вони були рідкісними союзниками в цьому постапокаліптичному пеклі.

They were rare allies in this post-apocalyptic hell.

"Що ми знаємо про цю силу?

"What do we know about this force?"

" — запитав Бохдан, не бажаючи гаяти час.

Bohdan asked, unwilling to waste time.

"Це природний феномен," відповів Влад, поглядаючи на горизонт.

"It's a natural phenomenon," replied Vlad, glancing at the horizon.

"Він приносить видіння, але не зло.

"It brings visions, but not evil.

Ми мусимо його зрозуміти.

We must understand it."

"Путівля була небезпечна.

The journey was dangerous.

Ворожі виживші і постійна нестача їжі робили життя важким.

Hostile survivors and constant food shortages made life difficult.

Але Бохдан знав — ця сила містила секрет, здатний хоча б частково повернути втрачене.

But Bohdan knew — this force held a secret capable of at least partially restoring what was lost.

З великим зусиллям група досягла зруйнованого міста, звідки випромінювало найсильнішу світіння.

With great effort, the group reached the ruined town from which the strongest glow emanated.

Вулиці тут були всіяні уламками масок, гарбузів і обвітрених прикрас на Хелловін.

The streets here were littered with fragments of masks, pumpkins, and weathered Halloween decorations.

Раптом вони побачили видіння — картину світу до апокаліпсису.

Suddenly they saw a vision — a picture of the world before the apocalypse.

Веселість і сміх дітей, що йшли, зникаючи в повітрі.

Laughter and the joy of children, fading away into the air.

Серця Бохдана болісно стиснулося.

Bohdan's heart painfully clenched.

Тут відбулась розв'язка.

Here, the resolution occurred.

Вони дізналися, що сила є частиною природи, і не може повернути минуле.

They learned that the force is a part of nature and cannot bring back the past.

Бохдан зрозумів, що немає простих рішень, тільки можливість жити заново.

Bohdan understood that there are no simple solutions, only the opportunity to live anew.

Повертаючись, вони йшли мовчки.

On their way back, they walked in silence.

Олена тісно тримала Бохдана за руку.

Olena held Bohdan's hand tightly.

Влад крокував трохи осторонь, ніби все ще охороняючи свою таємницю.

Vlad walked a bit aside, as if still guarding his secret.

Бохдан знайшов мир у душі.

Bohdan found peace in his soul.

Він відпустив минуле.

He released the past.

Сьогодні він мав нову мету — відбудувати майбутнє разом з друзями, які знаходилися тут і зараз.

Today, he had a new goal — to rebuild the future together with the friends who were here and now.

Сила, хоча і не принесла бажаного, навчила його поважати світ навкруги.

The force, although it did not bring what he desired, taught him to respect the world around him.

І в цьому знанні була початкова перемога.

And in this knowledge was the initial victory.