Осінь розфарбувала квітковий сад у золотисті та червоні кольори.

Autumn had painted the flower garden in golden and red hues.

Це було улюблене місце Оксани, дванадцятирічної дівчинки з блакитними очима.

This was the favorite place of Oksana, a twelve-year-old girl with blue eyes.

Вона любила приходити сюди після школи.

She loved to come here after school.

Її найкращий друг, Максим, часто приєднувався до неї.

Her best friend, Maksym, often joined her.

У цей час року вони любили знаходити найкрасивіші хризантеми.

During this time of year, they loved finding the most beautiful chrysanthemums.

Цієї осені вони готувалися до важливого свята — Дня всіх святих.

This autumn, they were preparing for an important holiday — All Saints' Day.

Оксана дуже хотіла створити красиву квіткову композицію для шкільного заходу на честь своєї бабусі.

Oksana really wanted to create a beautiful floral arrangement for the school event in honor of her grandmother.

Вона мала найкращий смак до квітів і якось розквітала, коли займалася творчістю.

She had the best taste in flowers and somehow blossomed when she engaged in creativity.

Але цього разу все було складніше.

But this time, it was more challenging.

Осінні холоди не залишили багато квітів у саду.

The autumn chill had not left many flowers in the garden.

Після уроків Оксана стояла біля клумби і зітхала.

After lessons, Oksana stood by the flowerbed and sighed.

Вчителька Олена побачила це і підійшла.

Teacher Olena saw this and approached her.

Вона сказала: "Оксано, ти повинна бути обережною, бо на вулиці холодно.

She said, "Oksana, you have to be careful because it's cold outside.

Треба берегти здоров'я.

You need to take care of your health."

" Але Оксана лише кивнула головою.

But Oksana just nodded her head.

Максим був поруч і пропонував: "Давай пошукаємо листя.

Maksym was nearby and suggested, "Let's look for leaves.

Воно може допомогти".

They might help."

Оксана замислилась.

Oksana pondered.

Ідея їй сподобалася.

She liked the idea.

Вони вирішили залишитися ще трохи після шкільних занять.

They decided to stay a bit longer after school activities.

Проводячи час у саду серед опалих листків, Оксана знайшла затишний куточок, де ще залишилися кілька стійких квітів.

Spending time in the garden among the fallen leaves, Oksana found a cozy corner where a few resilient flowers still remained.

Вона зібрала кущики хризантем і додала сухі стебла, які знайшла поруч.

She gathered some bushes of chrysanthemums and added dry stems she found nearby.

Її руки працювали швидко, та невдовзі в неї вийшла надзвичайно гарна композиція.

Her hands worked quickly, and soon she had created an extraordinarily beautiful arrangement.

На святі вся школа захоплювалася роботою Оксани.

At the celebration, the entire school admired Oksana's work.

Всі говорили, як вона вклала душу в цю композицію.

Everyone said how she had put her soul into this arrangement.

Олена похвалила дівчинку, а Максим був дуже гордий за неї.

Olena praised the girl, and Maksym was very proud of her.

Оксана дивилася на квіти і думала про бабусю.

Oksana looked at the flowers and thought of her grandmother.

Вона зрозуміла, що навіть у недосконалості є своя краса.

She realized that even in imperfection there is beauty.

Вона відчула, як повно розкривається її талант, і її серце сповнилося теплом.

She felt her talent fully blossoming, and her heart filled with warmth.

Тепер вона знала точно: краса поруч, навіть коли все здається складним.

Now she knew for sure: beauty is nearby, even when everything seems difficult.

Треба лише вміти бачити.

You just need to be able to see it.

И з такого дня сад став для Оксани ще більш дорогим і рідним.

And from that day on, the garden became even more dear and precious to Oksana.