FluentFiction - Ukrainian

Return to Odesa: A Holiday Reunion on St. Mykhaila's Eve

FluentFiction - Ukrainian

13m 58sNovember 16, 2024

Return to Odesa: A Holiday Reunion on St. Mykhaila's Eve

1x
0:000:00
View Mode:
  • Олександр сидів у вагоні потяга, що неквапливо перекочувався вздовж берега Чорного моря.

    Oleksandr sat in the carriage of the train that leisurely rolled along the shore of the Chorne more, the Black Sea.

  • За вікном тягнулося осіннє небо, сіре і суміш світлого дня, що вже відходить в далечінь.

    Outside the window stretched the autumn sky, gray and a mixture of the bright day that was already fading into the distance.

  • Поїзд прямував до Одеси — міста, яке вже чекало на нього під золотою ковдрою падолисту.

    The train was heading to Odesa — the city that was already waiting for him under a golden blanket of falling leaves.

  • Олександр повертався додому на свято Святого Михайла.

    Oleksandr was returning home for the feast of Saint Mykhaila, St. Michael.

  • Він не бачив свою родину давно, і в душі заворушилася тривога.

    He had not seen his family for a long time, and a sense of anxiety stirred in his heart.

  • Чи зможе він налагодити стосунки зі своєю сім'єю?

    Would he be able to restore his relationship with his family?

  • Вагон був теплий, а сам чоловік нервово грав з телефона.

    The carriage was warm, and the man nervously played with his phone.

  • Сильна втома з подорожі додавала незручностей, але водночас палке бажання побачити рідних підганяло вперед.

    The fatigue from the journey added discomfort, but at the same time, a strong desire to see his relatives urged him onward.

  • Вулиці Одеси були ще далеко, а через погоду поїзд затримався.

    The streets of Odesa were still far away, and due to the weather, the train was delayed.

  • Хвилювання накопичувалося, бо час минав, а він боявся не встигнути на свято.

    Anxiety accumulated because time was passing, and he feared he would not make it to the celebration.

  • Раптом Олександрові спаде на думку зателефонувати сестрі Вікторії.

    Suddenly, it occurred to Oleksandr to call his sister Viktorii, Viktoria.

  • Його пальці натиснули на контакти.

    His fingers pressed on her contact.

  • Її голос на іншому кінці був такий знайомий і теплий.

    Her voice on the other end was so familiar and warm.

  • "Привіт, Віка.

    "Hi, Vika.

  • Я так хочу побачити вас усіх.

    I really want to see you all.

  • Затримка, але я скоро буду,"— сказав він.

    There's a delay, but I'll be there soon," he said.

  • Вікторія запевнила його, що всі чекають і раді будуть його приїзду.

    Viktoriia assured him that everyone was waiting and would be happy to see him arrive.

  • Час на мить зупинився, коли поїзд, нарешті, в'їхав на платформу в Одесі.

    Time stopped for a moment when the train finally arrived at the platform in Odesi, Odesa.

  • Олександр визирнув у вікно і побачив свою сім'ю, що стояла під дощем, їхні обличчя були змішані з полегшенням і очікуванням.

    Oleksandr looked out the window and saw his family standing in the rain, their faces a mix of relief and anticipation.

  • Він вийшов з поїзда, волога від дощу охопила його, але тепло від очікування зробило цей момент особливим.

    He stepped off the train, the moisture from the rain enveloped him, but the warmth of expectation made this moment special.

  • Сльози радості й обійми змусили час знову рухатися швидше.

    Tears of joy and hugs made time move faster again.

  • Вони пішли разом додому, де на них чекав святковий стіл і вогонь у каміні.

    They went home together, where a festive table and a fire in the fireplace awaited them.

  • Атмосфера була затишна і прощаюча, а Олександр знав, що тепер він повернувся на своє місце в родині.

    The atmosphere was cozy and forgiving, and Oleksandr knew he had now found his place back in the family.

  • На Святого Михайла вони святкували із піснями, у спокійній гармонії.

    On St. Mykhaila's, they celebrated with songs, in peaceful harmony.

  • Олександр почувався впевнено і заприсягся підтримувати кращі стосунки зі своїми рідними.

    Oleksandr felt confident and vowed to maintain better relations with his loved ones.

  • Він дякував долі і потягу за подолання кілометрів і часу, що привели його назад до сім'ї.

    He thanked fate and the train for overcoming the distances and time that brought him back to his family.

  • Це був початок нової сторінки в його житті.

    This was the beginning of a new chapter in his life.