На Контрактовій площі в Києві завжди панує особливий дух свята, особливо зимою на різдвяному ярмарку.

In Kontraktova Square in Kyiv, there is always a special festive spirit, especially in winter at the Christmas market.

Ліхтарики виблискують, а намети прикрашені традиційними українськими орнаментами.

Lanterns twinkle, and the tents are decorated with traditional Ukrainian ornaments.

Запах глінтвейну і смажених горіхів розноситься повітрям, лунає весела музика, створюючи атмосферу свята.

The scent of mulled wine and roasted nuts fills the air, and cheerful music resounds, creating a festive atmosphere.

Оксана, загорнута у теплий шарф, повільно прогулювалася між яскравими рядами, розглядаючи витвори мистецтва і різні сувеніри.

Oksana, wrapped in a warm scarf, slowly strolled among the bright rows, admiring the artworks and various souvenirs.

Її серце було сповнене суперечливих почуттів.

Her heart was filled with conflicting feelings.

Вона давно не бачила своїх братів, Андрія і Максима, і не знала, чи варто їй робити перший крок до примирення.

She hadn't seen her brothers, Andriy and Maksym, for a long time and didn't know if she should take the first step toward reconciliation.

Раптом, серед натовпу, вона побачила знайомі обличчя.

Suddenly, among the crowd, she saw familiar faces.

Андрій і Максим стояли біля стенду з медовим печивом, весело розмовляючи між собою.

Andriy and Maksym stood by a stand with honey cookies, chatting cheerfully with each other.

Оксана завмерла.

Oksana froze.

Її серце забилося швидше.

Her heart started beating faster.

Вона не знала, чи вони теж хотіли б відновити стосунки.

She didn't know if they also wanted to restore their relationship.

Чи пам'ятали вони про неї?

Did they remember her?

Чи бажали б її бачити?

Would they want to see her?

Вона хвилювалася, підходити чи ні.

She hesitated, unsure whether to approach or not.

Старі образи все ще жаліли душу, але бажання побачити братів було сильнішим.

Old grievances still weighed on her soul, but the desire to see her brothers was stronger.

Здійснивши глибокий вдих, Оксана пішла до них.

Taking a deep breath, Oksana walked towards them.

"Привіт", - несміливо сказала вона, зупинившись за крок від них.

"Hello," she said timidly, stopping a step away from them.

Андрій і Максим обернулися, здивовані і невпевнені на мить, але потім їхні обличчя засяяли.

Andriy and Maksym turned, surprised and uncertain for a moment, but then their faces lit up.

"Оксана!

"Oksana!"

" - вигукнули вони в один голос.

they exclaimed in unison.

Після хвилини збентеження, Оксана набралася сміливості.

After a moment of awkwardness, Oksana gathered her courage.

"Я скучила за вами", - призналася вона.

"I missed you," she confessed.

"Чи могли б ми спробувати все змінити?

"Could we try to change everything?

Я б дуже хотіла, щоб ми були разом на Різдво.

I would really like us to be together for Christmas."

"Брати обмінялися поглядами.

The brothers exchanged looks.

Андрій похитав головою.

Andriy shook his head.

"Ми теж давно про це думали.

"We’ve been thinking about this for a long time too.

Вибач, що так вийшло тоді.

Sorry about what happened then.

Можемо почати знову?

Can we start over?"

"Максим додавав: "Життя змінюється, але сім'я залишається.

Maksym added, "Life changes, but family stays.

Ми теж хочемо бути разом.

We also want to be together."

"Їхня розмова була сповнена емоцій, легких образ, але й дружнього сміху.

Their conversation was filled with emotions, light offenses, but also friendly laughter.

Вони згадували дитинство, говорили про майбутнє, і, нарешті, домовилися зустрічатися частіше.

They reminisced about their childhood, talked about the future, and finally agreed to meet more often.

Коли сутінки опустилися на Київ, Оксана, Андрій і Максим залишили ярмарок, обійнявшись.

As dusk fell over Kyiv, Oksana, Andriy, and Maksym left the market, embracing.

Вони обіцяли, що це Різдво буде початком нового розділу в їхньому житті.

They promised that this Christmas would be the start of a new chapter in their lives.

Оксана відчула, як тяжкість її минулих образів зникла.

Oksana felt the weight of her past grievances disappear.

Її серце було легким і щасливим.

Her heart was light and happy.

Вона навчилася відпускати і прощати.

She had learned to let go and forgive.

Віднині вона знала, що сім'я завжди поруч, навіть після довгої розлуки.

From now on, she knew that family is always near, even after a long separation.