Світло від вуличних ліхтарів м’яко освітлювало вулички засніженого району Києва.

The light from the street lamps softly illuminated the snow-covered streets of the district in Kyiv.

Скоро буде Різдво, і все навкруги мало чарівний вигляд.

Christmas was coming soon, and everything around had a magical appearance.

Маленькі вогники прикрашали дерева, а в повітрі витав аромат сосни та кроків оздоблених веселковими мелодіями святкових пісень.

Tiny lights adorned the trees, and the air was filled with the scent of pine and the steps decorated with the cheerful melodies of holiday songs.

Оксана йшла додому з Різдвяного ярмарку, тримаючи в руках сумку з невеликими подарунками.

Oksana was walking home from the Christmas market, holding a bag with small gifts in her hands.

Віктору, її молодшому брату, був важкий рік.

It had been a tough year for Viktor, her younger brother.

Школа, проблеми з друзями — все це пригнічувало хлопця.

School, problems with friends—all of it weighed heavily on the boy.

Оксана хотіла зробити для нього щось особливе на Різдво, але їі кишеня була не такою щедрою.

Oksana wanted to do something special for him for Christmas, but her pocket was not as generous.

І ще цей снігопад!

And then there was the snowstorm!

Дорога була заметена, і йти було важче, ніж вона очікувала.

The road was covered, and walking was harder than she had expected.

Але Оксана була рішуча.

But Oksana was determined.

Вона знала: подарунок повинен бути не просто купленим.

She knew: the gift had to be more than just something bought.

Оксана ввійшла до своєї квартири, струсила сніг з чобітків і оглянула свої скромні набутки з ярмарку.

Oksana entered her apartment, shook the snow off her boots, and looked over her modest acquisitions from the market.

Там був невеликий теплий шарф, який вона знайшла із знижкою, і кілька пряників, які мала намір прикрасити самотужки.

There was a small warm scarf she found on sale and some gingerbread cookies she intended to decorate herself.

Але дівчина розуміла: цього недостатньо.

But she understood: this wasn't enough.

На годиннику вже була пізня година, а Віктор міг повернутися з хвилини на хвилину.

The clock already showed a late hour, and Viktor could come home any minute.

Раптом до Оксани прийшла ідея.

Suddenly, an idea came to Oksana.

Вона швидко дістала старий алюмінієвий дріт, трохи фарб та блискіток, що залишилися від її художніх проектів.

She quickly got out some old aluminum wire, a bit of paint, and glitter left over from her art projects.

Поки мігрував вечір, вона натхненно працювала.

As the evening passed, she worked with inspiration.

В її умілих руках бляклі матеріали перетворювались на яскраву прикрасу, яка мала стати частиною сюрпризу.

In her skilled hands, the dull materials turned into a bright decoration that was to be part of the surprise.

Ледь встигла вона закінчити, як з коридору почулися кроки.

She barely finished when she heard footsteps in the hallway.

Віктор прийшов, втомлений після прогулянки, але його очі загорілися, коли він побачив своїм подарунок.

Viktor came home, tired after a walk, but his eyes lit up when he saw his gift.

Це була невелика ялинка, зроблена з дроту, розфарбована різнокольоровими світлячками та прикрашена блискітками.

It was a small tree made of wire, painted with colorful lights, and adorned with glitter.

Оксана вручила йому свої пряники, на яких старанно намалювала різдвяні мотиви.

Oksana handed him her gingerbread, on which she had carefully painted Christmas motifs.

— Це для тебе, Вітя, — просто сказала Оксана.

"This is for you, Vitya," Oksana simply said.

— Сподіваюся, це додасть тобі радості.

"I hope it brings you joy."

Віктор обійняв сестру так міцно, що в неї виступили сльози радості.

Viktor hugged his sister so tightly that tears of joy welled up in her eyes.

Подарунок був не про гроші, а про любов і увагу, яких іноді так не вистачає.

The gift wasn't about money but about love and attention, which sometimes feel so lacking.

Оксана зрозуміла, що в цьому і є справжня суть святкування.

Oksana realized that this is the true essence of the celebration.

Її серце наповнилося спокоєм, а душа — світлом, немов ті яскраві вогники, що прикрашали вулиці Києва.

Her heart was filled with peace, and her soul with light, like the bright lights adorning the streets of Kyiv.

І так вони стояли, брат і сестра, осяяні теплом свого маленького різдвяного дива у холодну зимову ніч.

And so they stood, brother and sister, illuminated by the warmth of their little Christmas miracle on a cold winter night.