У БОРИСПІЛЬСЬКОМУ АЕРОПОРТУ було як в мурашнику.

At Boryspil Airport, it was as busy as an anthill.

Світло терміналів мерехтіло, новорічні прикраси сяяли, змушуючи кожного відчути дух свят.

The lights of the terminals flickered, Christmas decorations sparkled, making everyone feel the holiday spirit.

Повітря наповнював аромат свіжо звареної кави.

The air was filled with the aroma of freshly brewed coffee.

Подорожні поспішали через термінали, обтяжені валізами і сподіваннями.

Travelers hurried through the terminals, burdened with suitcases and expectations.

Серед натовпу були Михайло та Оксана.

Among the crowd were Mykhailo and Oksana.

Вони кружляли навколо один одного в цьому хаотичному оточенні, граючи у свою маленьку гру.

They circled around each other in this chaotic setting, playing their own little game.

Кожен з них мав секретний план — подарувати один одному на Різдво ідеальний подарунок.

Each of them had a secret plan—to give the perfect gift to each other for Christmas.

Михайло, трохи розумово розсіяний, але з добрим серцем, приготував Оксані подарунок з особливою турботою.

Mykhailo, a bit absent-minded but with a kind heart, had prepared a gift for Oksana with special care.

Проте, в сум'ятті зборів він загубив його десь у своїй валізі.

However, in the rush of packing, he lost it somewhere in his suitcase.

Оксана, завжди плануючи все наперед, ретельно заховала свій сюрприз для нього.

Oksana, always planning everything in advance, carefully hid her surprise for him.

Але подарунок для Михайла був такий великий, що його важко було приховати в переповненому аеропорту.

But the gift for Mykhailo was so big that it was hard to conceal in the crowded airport.

"Де ж я його поклав?

"Where did I put it?"

"— запитував себе Михайло, заглядаючи в кожну кишеню.

he asked himself, checking every pocket.

Він вирішив відволікти Оксану, щоб знайти зниклий дарунок.

He decided to distract Oksana to find the missing gift.

Водночас, Оксана коливалася, чи варто їй відкривати свій подарунок зараз чи чекати до польоту.

At the same time, Oksana hesitated about whether to reveal her gift now or wait until the flight.

Коли вони виконували свої плани, несподіванка вилетіла з-за рогу.

As they executed their plans, a surprise emerged from around the corner.

Вони зіткнулися лоб в лоб, і величезний пакунок Оксани гепнувся на підлогу.

They bumped head-on, and Oksana's huge package thudded to the floor.

"Ой!

"Oh!"

"— сказала Оксана, побачивши, як Михайло хапає з його валізи маленьку коробочку, що випала під час удару.

said Oksana, seeing Mykhailo grab a small box that fell out of his suitcase during the impact.

Вони обоє стояли приголомшені і розсміялися.

They both stood stunned and laughed.

"Ти теж спробував мене здивувати?

"Did you also try to surprise me?"

"— спитала Оксана з підозрою і радістю.

Oksana asked with suspicion and joy.

"Здається, ми мали одну і ту саму ідею,"— відповів Михайло зі сміхом.

"It seems we had the same idea," replied Mykhailo with a laugh.

Вони вирішили обмінятися подарунками прямо тут, у вихорі аеропорту, і зрозуміли, що саме думка і зусилля, які вони вклали у пошук ідеальних подарунків, робили їх особливими.

They decided to exchange gifts right there, in the whirlwind of the airport, and realized that it was the thought and effort they put into finding the perfect gifts that made them special.

Михайло обіцяв собі бути більш організованим, а Оксана з радістю сприйняла непередбачуваність і спонтанність життя.

Mykhailo promised himself to be more organized, and Oksana joyfully embraced the unpredictability and spontaneity of life.

Різдвяний аеропорт став для них місцем, де і несподіванка, і радість знаходили свій дім.

The Christmas airport became a place where both surprise and joy found their home.