Зимове небо над Львовом темніло, а вогні на ринку розливались м'яким світлом.

The winter sky over Lviv was darkening, and the lights at the market spread a soft glow.

Базар гудів від голосів продавців та гостей, котрі поспішали купити подарунки на Новий рік.

The bazaar buzzed with the voices of vendors and guests hurriedly buying gifts for the New Year.

Серед цієї метушні був молодий хлопець на ім’я Олег.

Amidst this hustle and bustle was a young man named Oleh.

Він старанно розклав свої вироби з кераміки, сподіваючись на добрий заробіток.

He carefully laid out his ceramic products, hoping for good earnings.

Та його розум був зайнятий іншим — загадковими записками, знайденими на ринку.

But his mind was occupied with something else — mysterious notes found at the market.

Ці записки були написані старовинною кирилицею і говорили про сховане багатство.

These notes were written in ancient Cyrillic and spoke of hidden treasure.

Олег завжди цікавився історією, а думка про скарб захопила його уяву.

Oleh was always interested in history, and the thought of a treasure captivated his imagination.

Він вирішив, що це можливість допомогти своїй родині.

He decided that this was an opportunity to help his family.

На щастя, у Олега був друг Дмитро, студент, який захоплювався стародавніми мовами.

Fortunately, Oleh had a friend named Dmytro, a student who was passionate about ancient languages.

Разом вони сіли в маленькій кав’ярні на краю ринку, зігріваючись гарячим какао.

Together, they sat in a small café on the edge of the market, warming up with hot cocoa.

Олег дістав папери з записками і вони почали працювати.

Oleh pulled out the papers with the notes, and they began to work.

«Тут щось про статую», — промовив Дмитро, пильно вдивляючись у текст.

"There's something about a statue here," said Dmytro, peering intently at the text.

Олег нахилився над столом, намагаючись зрозуміти, що ж там зашифровано.

Oleh leaned over the table, trying to understand what was encrypted there.

Лише за кілька годин до півночі їм вдалося розшифрувати останні слова.

Only a few hours before midnight, they managed to decipher the last words.

В записках було сказано, що скарб захований під старовинною статуєю святого Юрія, що стоїть в самому серці ринку.

The notes said that the treasure was hidden under the ancient statue of St. Yuriy, which stands in the very heart of the market.

Вони кинулись до статуї, де вже кілька людей нишпорили в надії знайти той самий скарб.

They rushed to the statue, where a few people were already rummaging in hopes of finding the same treasure.

Але Олегу пощастило — під одним з каменів біля підніжжя статуї він намацав кришку старого скрині.

But Oleh was lucky — under one of the stones at the foot of the statue, he felt the lid of an old chest.

Відкривши її, хлопці побачили зачерпнуті історією монети та чудово різьблений дерев’яний артефакт.

Opening it, the boys saw history-steeped coins and a beautifully carved wooden artifact.

Розуміючи, що знахідка має велику цінність для міста, Олег вирішив передати артефакт у міський музей.

Realizing that the find was of great value to the city, Oleh decided to donate the artifact to the city museum.

Це викликало захоплення серед жителів, і музей винагородив його щедрою винагородою, яку він негайно віддав своїй родині.

This sparked excitement among the residents, and the museum rewarded him with a generous reward, which he immediately gave to his family.

Ці події змінили Олега.

These events changed Oleh.

З тих пір він став більш впевненим у своїх силах і знаннях.

From then on, he became more confident in his abilities and knowledge.

Його поважали в громаді за щедрість та любов до історії.

He was respected in the community for his generosity and love of history.

З добрим серцем Олег зустрічав новий рік, знаючи, що він зробив краще не лише для себе, але й для рідного Львова.

With a good heart, Oleh welcomed the New Year, knowing that he had made things better not just for himself but also for his beloved Lviv.