Сніг покрив землю в зоні відчуження Чорнобиля.

Snow covered the ground in the Chornobyl exclusion zone.

Це було місце, якого майже всі уникали.

It was a place that almost everyone avoided.

Але Оксану ця земля тягнула, як магніт.

But Oksana felt drawn to this land like a magnet.

Вона була журналісткою, якій не давала спокою цікавість.

She was a journalist whose curiosity would not let her rest.

Оксана чула про дивні вогні і звуки, що з’являються в спорожнілому місті Прип'ять.

Oksana had heard about the strange lights and sounds appearing in the abandoned city of Prypiat.

І зараз, на передодні Нового року, вона вирішила дізнатися правду.

And now, on the eve of the New Year, she decided to find out the truth.

Богдан був місцевим гідом, знавцем цих територій.

Bohdan was a local guide, an expert on these territories.

Разом з друзями він раніше водив сюди мандрівників, але давно вже перестав цим займатися.

He used to lead travelers here with his friends but had long stopped doing so.

Чорнобиль зберігав в ньому давні страхи, які йому вдалося затиснути в собі.

Chornobyl preserved within him ancient fears that he had managed to suppress.

Але пропозиція Оксани щось в ньому зачепила.

But Oksana's offer touched something in him.

Він пам'ятав, як тут було раніше, і крізь страх відчував цікавість.

He remembered how it was here before and, through the fear, felt a sense of curiosity.

Оксана знайшла Богдана біля старого кафе у Славутичі.

Oksana found Bohdan near the old café in Slavutych.

Вона відразу ж запропонувала йому поїздку, обіцяючи неймовірний репортаж.

She immediately offered him the trip, promising an incredible report.

Спочатку він відмовлявся, але її завзятість і щирий інтерес пересилили його сумніви.

At first, he refused, but her perseverance and genuine interest overcame his doubts.

Вони домовилися вирушити зранку.

They agreed to set out in the morning.

Настала ніч на Новий рік.

The night before New Year's came.

Зима у зоні особлива — сніг і місячне світло робили все навкруги фантастичним, ніби з іншого світу.

Winter in the zone was special—snow and moonlight made everything around look fantastic, as if from another world.

Вони крокували крізь сніг, Оксана – з камерою, а Богдан – з ліхтариком.

They walked through the snow, Oksana with a camera and Bohdan with a flashlight.

Прип'ять зустріла їх темрявою, лише місяць освітлював дорогу.

Prypiat greeted them with darkness, only the moon illuminated the way.

Все було тихо, лише сніг під ногами рипів.

Everything was quiet, only the snow creaked underfoot.

Однак раптом, коли вони дісталися центру міста, вогні загорілися.

However, suddenly, when they reached the city center, lights turned on.

Вони помітили, що лампи красиво розташовані навкруги колишнього атракціону.

They noticed that lamps were beautifully arranged around the former amusement park.

За мить почулася музика, спокійна і дивовижна.

In a moment, music was heard, calm and wondrous.

Оксана поспішила ближче, а Богдан, хоч і почувався незатишно, підтримував її.

Oksana hurried closer, and Bohdan, though feeling uneasy, supported her.

Виявилося, це була інсталяція, встановлена групою екологічних активістів з символікою відродження.

It turned out to be an installation set up by a group of environmental activists with symbolism of rebirth.

Їхня акція зазначала важливість пам'яті і уваги до природи.

Their action highlighted the importance of memory and attention to nature.

Для Оксани це стало відкриттям, не тільки як історія, яку вона шукала, але як історія про людей, які торкаються теми відродження та солідарності.

For Oksana, this was a revelation, not just a story she was searching for, but a story about people touching on themes of rebirth and solidarity.

Вона зрозуміла, що важливо не просто знати, а й відчувати серцем.

She realized that it's important not just to know but also to feel with the heart.

Для Богдана ця поїздка стала новим поглядом на зону відчуження.

For Bohdan, this trip offered a new perspective on the exclusion zone.

Він знайшов у цьому символі частину своєї душі, можливість примиритися з минулим.

He found in this symbol a part of his soul, a chance to reconcile with the past.

Залишаючи Прип'ять, він відчував, що трохи відпустив страхи і до того загублене почуття зв'язку з рідною землею.

Leaving Prypiat, he felt that he had let go a bit of his fears and had rediscovered a lost sense of connection to his native land.

Оксана і Богдан повернулися того ж дня, але тепер уже інші — один з новою гармонією в душі, а інша з натхненням до нових історій.

Oksana and Bohdan returned the same day, but now they were different—one with a new harmony in the soul and the other with inspiration for new stories.

Зона відчуження подарувала їм новий початок.

The exclusion zone had given them a new beginning.

І хоча сніг укривав усе навколо, у їхніх серцях цієї зими палало тепло.

And although snow covered everything around, in their hearts, warmth burned this winter.