Яскраві вогні Львова виблискували на Ринку.

The bright lights of Lviv sparkled in the Rynok.

На вулицях панувала метушня.

There was a hustle and bustle on the streets.

Люди насолоджувалися ароматами цукрової ватри і кави з корицею.

People enjoyed the aromas of candy floss and cinnamon coffee.

Було незвично тепло для зими, але густа атмосфера свята все ще наповнювала повітря.

It was unusually warm for winter, but the thick festive atmosphere still filled the air.

Оксана, обмотавшись шарфом і в рукавицях, стояла біля фонтана зі сніговою гіркою, готуючись до змагання з будівництва сніговиків.

Oksana, wrapped in a scarf and mittens, stood by the fountain with a snow slide, preparing for a snowman-building competition.

Її вирішучість сяяла в очах.

Her determination shone in her eyes.

Вона мріяла виграти.

She dreamed of winning.

Поруч з нею стояв Юрій, її кузен, з таємничою усмішкою, яка була не менш яскравою, ніж гірлянда на ялинці.

Next to her stood Yuriy, her cousin, with a mysterious smile that was no less bright than the lights on the Christmas tree.

Світанна, їхня терпляча подруга, стояла осторонь і намагалася не сміятись із завдань, які на них чекали.

Svitanna, their patient friend, stood aside, trying not to laugh at the tasks that awaited them.

"Ну що, починаємо?

"Well, shall we begin?"

" - запитала Оксана.

asked Oksana.

Вона мріяла створити сніговика, якого ніхто ще не бачив.

She dreamed of creating a snowman that no one had ever seen.

Але було одне "але" — снігу ледь вистачало.

But there was one "but" — there was barely enough snow.

Юрій, майстер всіх хитрощів, мав інший план.

Yuriy, the master of all tricks, had another plan.

Він обережно підсунув старе відро з кольоровими прикрасами, білими кульками, і пластиковою носовою-морквиною.

He carefully pushed forward an old bucket filled with colorful decorations, white balls, and a plastic nose-carrot.

"Ми можемо використовувати це!

"We can use this!"

" - сказав він з хитрою усмішкою.

he said with a cunning smile.

Оксана із великим зітханням згодилася.

Oksana sighed deeply and agreed.

"Ну добре, ми зробимо щось особливе," - промовила вона, беручи в руки пластикові предмети.

"Alright, let's make something special," she said, taking the plastic items in her hands.

Сніговик ріс.

The snowman grew.

Юрій, замість допомагати, вмішував всілякі дивовижні елементи: капелюх із газет, капронові штани і різнокольорові стрічки.

Yuriy, instead of helping, added all sorts of amazing elements: a newspaper hat, nylon pants, and multicolored ribbons.

Світанна постійно виправляла його витівки.

Svitanna constantly corrected his antics.

Коли ж дійшло до носа, Юрій вирішив взяти листодувку, яку привіз на "всяк випадок.

When it came to the nose, Yuriy decided to use a leaf blower he had brought "just in case."

" Із сміхом він увімкнув її, розганяючи легкий сніг по всьому Ринку.

With laughter, he turned it on, scattering the light snow all over the Rynok.

"Юрію, зупинись!

"Yuriy, stop!"

" - закричала Оксана, але пізно — вітер підняв у повітря кульки та пластикові носи.

yelled Oksana, but it was too late — the wind lifted balls and plastic noses into the air.

Люди навколо сміялися.

People around laughed.

Це було схоже на карнавал.

It resembled a carnival.

Нарешті, судді підійшли.

Finally, the judges approached.

Дивлячись на безлад, один з них усміхнувся.

Looking at the chaos, one of them smiled.

"Це дійсно щось нестандартне," — сказав він.

"This is truly something unconventional," he said.

Іранія полонила серця журі.

Irony captivated the judges' hearts.

Оксана була здивована.

Oksana was surprised.

Її команда отримала нагороду за найкреативнішого сніговика.

Her team received an award for the most creative snowman.

Вона обійняла Юрія і Світану.

She hugged Yuriy and Svitanna.

Не тільки заради перемоги, а й за дивовижні моменти, які трапляються найнесподіваніше.

Not just for the victory, but for the amazing moments that happen in the most unexpected ways.

В цю мить Оксана зрозуміла: інколи процес важливіший за результат.

At that moment, Oksana realized: sometimes the process is more important than the result.

І що є радість, навіть у безладді.

And there is joy, even in the chaos.

Це і був справжній дух Різдва.

That was the true spirit of Christmas.