Returning to Roots: Dmytro's Heartwarming Holiday Reunion
FluentFiction - Ukrainian
Returning to Roots: Dmytro's Heartwarming Holiday Reunion
Зимове сонце обережно зазирало крізь вікна невеликого котеджу в українських Карпатах.
The winter sun carefully peeked through the windows of a small cottage in the Ukrainian Carpathians.
Котедж стояв на пагорбі, вкритий м'яким снігом.
The cottage stood on a hill, covered with soft snow.
Усередині було тепло від дерев'яної печі, і в повітрі витавав аромат свіжих страв.
Inside, it was warm from the wooden stove, and the air was filled with the aroma of fresh dishes.
Дмитро повернувся додому на свята.
Dmytro returned home for the holidays.
Він довго прожив за кордоном і трохи забув, як це — бути частиною великої родини.
He had lived abroad for a long time and had somewhat forgotten what it was like to be part of a large family.
Його зустріла Оксана, його двоюрідна сестра.
He was greeted by Oksana, his cousin.
Вона завжди була життєрадісною і обожнювала родинні традиції.
She was always cheerful and adored family traditions.
Її сміх лунко перекочувався по будинку, надихаючи всіх на підготовку до свята Маланки.
Her laughter echoed through the house, inspiring everyone to prepare for the holiday of Malanka.
На столі вже стояла коляда, разом з різдвяною кутею, варениками з картоплею і грибами, та печивом.
On the table, there was already koliada, along with Christmas kutia, dumplings with potatoes and mushrooms, and cookies.
Кожна страва була частиною традиції, яку Оксана берегла з гордістю.
Each dish was part of a tradition that Oksana cherished with pride.
Довкола ходили родичі, обмінюючись жартами та приємними спогадами.
Relatives moved around, exchanging jokes and pleasant memories.
Дмитро почувався трохи загубленим.
Dmytro felt a bit lost.
Усі традиції здалися йому далекими.
All the traditions seemed distant to him.
Він стояв у стороні, спостерігаючи за метушливими приготуваннями.
He stood aside, watching the bustling preparations.
Шум, сміх та обговорення давали відчуття, ніби дім ожив.
The noise, laughter, and discussions gave the feeling that the house had come to life.
Оксана помітила його й підкликала: "Дмитре, ходи сюди, допоможи!
Oksana noticed him and called out, "Come here, Dmytre, help out!"
"Він зітхнув і підійшов, з нетерпінням хочучи відчути себе частиною цього світу.
He sighed and approached, eagerly wanting to feel part of this world.
Спочатку йому було важко.
At first, it was difficult for him.
Руки не слухалися, і він постійно плутався у звичаях.
His hands were clumsy, and he constantly got confused with the customs.
Але Оксана терпляче пояснювала, згадуючи історії з дитинства, коли вони разом прикрашали ялинку.
But Oksana patiently explained, recalling childhood stories when they decorated the Christmas tree together.
Нарешті, все було готово.
Finally, everything was ready.
Сім'я сіла за стіл.
The family sat down at the table.
Прозвучала перша пісня.
The first song was sung.
Дмитро слухав, як бабуся розповідала старі легенди.
Dmytro listened as Grandma told old legends.
Потім зазвучали колядки, і він, непомітно для себе, почав підспівувати.
Then the kolyadky began, and he, without noticing, started to sing along.
Його голос зливався з голосами родичів, розсіюючи всі сумніви.
His voice blended with the voices of his relatives, dispelling all doubts.
Танці почалися, і Дмитро відчув, як його ноги самі пішли у ритмі.
The dancing began, and Dmytro felt his feet moving on their own to the rhythm.
Забувши про все, він кружляв у танці, сміявся, радів разом із сім'єю.
Forgetting everything, he spun in the dance, laughed, rejoiced with his family.
В той момент він відчув справжнє щастя.
At that moment, he felt true happiness.
Він зрозумів, що, незважаючи на роки, проведені далеко, він все ще частина цієї родинної історії.
He realized that despite the years spent far away, he was still part of this family history.
Ніч закінчувалася, але в серці Дмитра залишалося тепло.
The night came to an end, but warmth remained in Dmytro's heart.
Він знайшов те, що шукав — почуття приналежності.
He found what he was looking for—a sense of belonging.
Традиції, які спочатку здавалися забутими, ожили в ньому.
The traditions that initially seemed forgotten came to life within him.
Його зв'язок з родиною та корінням зміцнів, і він знав, що це любов і традиції завжди будуть частиною його життя.
His connection with his family and roots strengthened, and he knew that this love and these traditions would always be part of his life.