Сніг повільно танцював у повітрі над містом Лева, вкриваючи вулиці білим ковдром.

The snow slowly danced in the air over the city of Leva, covering the streets with a white blanket.

Коли дивишся на Личаківське, то здається, що час зупинився.

When you look at Lychakivske, it seems as if time has stopped.

Однак на Ринковій площі життя не спішило вгомонитись.

However, in the Rynkova Ploscha, life wasn't rushing to calm down.

Серед святкових ліхтариків, які мерехтіли теплотою, стояв ""Квітковий фермерський" намет.

Among the festive lanterns that flickered warmly stood the ""Flower Farmer's" tent.

Він наполегливо тримався відкритим попри мороз.

It resolutely stayed open despite the frost.

Олег, молодий чоловік із добрими очима, вдягнений у теплу шапку і шарф, зупинився на мить, щоб оглянутися навкруги.

Oleg, a young man with kind eyes, dressed in a warm hat and scarf, paused for a moment to look around.

Його думки були зайняті однією єдиною річчю — знайти яскраві квіти для різдвяного обіду.

His thoughts were occupied with one single thing – to find bright flowers for the Christmas dinner.

Його родине святкування було особливим дійством, яке охоплювало душу теплом і любов'ю.

His family celebration was a special event that warmed the soul with warmth and love.

Олег хотів додати до цього сімейного затишку красу.

Oleg wanted to add beauty to this family coziness.

"Але де ж тут знайти квіти?" — питав себе він, дихаючи у візерунок морозу перед собою.

"But where can flowers be found here?" he asked himself, breathing into the frost pattern before him.

Більшість продавців покинули свої ларьки через холодну зиму.

Most of the sellers had abandoned their stalls due to the cold winter.

Вітрини, які ще нещодавно прикрасили перші різдвяні подарунки, зараз здавалися безбарвними.

The shop windows, which had recently been decorated with the first Christmas gifts, now seemed colorless.

Олег помітив Ірину, знайому флористку, яка стояла поруч зі своїм невеликим прилавком.

Oleg noticed Iryna, a familiar florist, standing next to her small stall.

"Привіт, Ірино!" — сказав Олег, намагаючись захиститися від поривів вітру.

"Hello, Iryno!" said Oleg, trying to shield himself from the gusts of wind.

"Чи маєш ти якісь квіти залишились?" Але Ірина лише розвела руками, її вибір був обмежений цими днями.

"Do you have any flowers left?" But Iryna only shrugged her shoulders, her selection was limited these days.

Олег відчував важкість рюкзака за плечима і сумнів: "Можливо, варто було б подумати про інший подарунок?"

Oleg felt the weight of his backpack on his shoulders and doubt: "Perhaps it would be worth thinking about another gift?"

Проте в душі він знав, що кращого сюрпризу, ніж квіти, для мами не знайдеш.

However, deep inside, he knew there was no better surprise for his mom than flowers.

Несподівано, він побачив на краю площі невелике зелене склепіння — теплиця.

Suddenly, he saw a small green archway at the edge of the square — a greenhouse.

Одного разу він чув про цю сховану оазу, яку рідко відвідують.

Once, he had heard about this hidden oasis, rarely visited by others.

Серце забилося швидше з надією.

His heart beat faster with hope.

Крок за кроком, донісшись крізь сніг, він наблизився.

Step by step, making his way through the snow, he approached.

Данило, власник теплиці, радо зустрів Олега біля входу.

Danylo, the owner of the greenhouse, greeted Oleg warmly at the entrance.

У повітрі віяло теплом і ароматом свіжості.

There was warmth and the fragrance of freshness in the air.

Всі кольори веселки перед його очима розливалися у теплій галереї.

All the colors of the rainbow spread before his eyes in the warm gallery.

Різнобарв’я гербер, троянд, навіть ніжних орхідей стала справжнім дивом життя серед зимового засніжжя.

The variety of gerberas, roses, and even tender orchids was a true wonder of life amidst the winter snow.

"Я знав, що хтось знайде собі дорогу сюди," — усміхнувся Данило.

"I knew someone would find their way here," smiled Danylo.

Олег обережно вибрав найяскравіший букет.

Oleg carefully chose the brightest bouquet.

Його надія і зусилля не були даремними.

His hope and efforts had not been in vain.

Квіти ніби зігрівалися у його руках.

The flowers seemed to warm in his hands.

Повернувшись додому, Олег почув радісні голоси своєї родини.

Returning home, Oleg heard the joyful voices of his family.

Букет квітів став центром уваги на різдвяному столі, даруючи яскраві кольори і аромати.

The bouquet of flowers became the centerpiece of the Christmas table, offering bright colors and scents.

Цей невеликий акт любові залишив не лише зовнішню, але і внутрішню теплоту в кожному серці.

This small act of love brought not only external but also internal warmth to every heart.

Олег усвідомив, що його зусилля і прагнення не були марними.

Oleg realized that his efforts and determination were not in vain.

Навіть серед зими може розквітнути весна, якщо ти справді цього бажаєш.

Even in the midst of winter, spring can bloom if you truly desire it.

Так він відкрив для себе просту істину: наполегливість і бажання приносити радість вартують усіх зусиль.

Thus, he discovered a simple truth: persistence and the desire to bring joy are worth all the effort.

І ось справжнє святкове диво відбулося у їхньому домі.

And so, a true holiday miracle happened in their home.