Київська публічна середня школа наповнювалася весняним енергійним настроєм.

The Київська public middle school was filling with a vibrant spring atmosphere.

Великі вікна класів випускали тепле сонячне світло, а коридори наповнювалися запахами свіжих тюльпанів та нарцисів, якими було прикрашено актову залу.

The large classroom windows let in warm sunlight, and the corridors filled with the scents of fresh tulips and daffodils, which decorated the assembly hall.

Учні і вчителі зібралися на шкільному виступі, що мав стати цікавою подією цієї весни.

Students and teachers gathered for a school performance, which promised to be an exciting event this spring.

Оксана, стримана і старанна учениця, розмірковувала за кулісами.

Оксана, a reserved and diligent student, was contemplating behind the scenes.

Вона завжди мріяла співати на сцені, але її стримували переживання про астму.

She had always dreamed of singing on stage, but worries about her asthma held her back.

Однак сьогодні вона вирішила ризикнути.

However, today she decided to take the risk.

В кімнаті відлунювали тихі голоси хору, і Оксана стискала в руці свій інгалятор, намагаючись заспокоїтись.

The quiet voices of the choir echoed in the room, and Оксана clutched her inhaler in her hand, trying to calm herself.

Юрій, її однокласник, завжди був у центрі уваги.

Юрій, her classmate, was always at the center of attention.

Його щирий сміх і відкрита усмішка притягували до нього людей.

His genuine laughter and open smile attracted people to him.

Він помітив нервозність Оксани і підійшов до неї.

He noticed Оксана's nervousness and approached her.

"Все буде добре," — підбадьорив Юрій, помітивши в її руці інгалятор.

"Everything will be fine," Юрій encouraged, noticing the inhaler in her hand.

Оксана кивнула, вдячна за його підтримку.

Оксана nodded, grateful for his support.

Коли настав час виступу, учні почали виходити на сцену.

When it was time for the performance, the students began to take the stage.

Оксана відчула, як серце почало битися частіше.

Оксана felt her heart begin to beat faster.

Вона глибоко вдихнула і зайняла своє місце в хорі.

She took a deep breath and took her place in the choir.

Мелодія заповнила залу, а над головами пильно стежили очі вчителів та учнів.

The melody filled the hall, and above, the teachers' and students' eyes watched intently.

Оксана співала, намагаючись зберігати спокій.

Оксана sang, trying to stay calm.

Але раптом дев'ята нота видавалася занадто важкою.

But suddenly the ninth note seemed too difficult.

Оксана відчула, як дихання стає швидшим і важчим.

Оксана felt her breathing become quicker and harder.

Вона зупинилася на мить, намагаючись зосередитися.

She paused for a moment, trying to focus.

Юрій помітив її тривогу.

Юрій noticed her anxiety.

"Ти зможеш, Оксано.

"You can do it, Оксана.

Я тут," — прошепотів він, стоячи поруч.

I'm here," he whispered, standing beside her.

Ці слова додали їй сили.

Those words gave her strength.

Вона коротко скористалася інгалятором, і, знову взявши контроль над диханням, продовжила співати.

She quickly used her inhaler, and, regaining control of her breath, continued to sing.

Після завершення виступу зал наповнився оплесками.

After the performance concluded, the hall filled with applause.

Оксана відчула тепло від підтримки і похвали.

Оксана felt warmth from the support and praise.

Вона зрозуміла, що її астма не є перешкодою для мрій.

She realized that her asthma was not a barrier to her dreams.

Зі сцені вона вийшла впевнено, а поруч стояв Юрій, усміхаючись.

She exited the stage confidently, with Юрій smiling beside her.

Того дня почалася нова дружба.

That day marked the beginning of a new friendship.

Оксана відчула, що тепер може мріяти про більше.

Оксана felt she could now dream of more.

Вона знала, що поруч буде хтось, хто підтримає і надасть сил.

She knew that someone would be there to support and empower her.

І весна у Києві здавалася ще теплішою.

And spring in Київ seemed even warmer.