Серед засніженого села стоїть сиротинець.

In the middle of the snow-covered village stands an orphanage.

Легка заметіль кружляє навколо, але у вікнах затишно горять різдвяні вогники.

A light snowstorm swirls around, but Christmas lights shine cozily in the windows.

Надя, волонтерка з теплим серцем, завжди з особливою увагою ставилася до юнака на ім’я Олексій.

Nadia, a volunteer with a warm heart, always paid special attention to a boy named Oleksii.

Йому було 12 років.

He was 12 years old.

Олексій мав тиху силу та велику мрію.

Oleksii had a quiet strength and a big dream.

Він жадав родини, де міг би провести справжнє Різдво.

He longed for a family where he could spend a real Christmas.

Однак у житті Олексія була велика проблема.

However, Oleksii faced a big problem.

Недавно лікар поставив страшний діагноз - серйозне захворювання.

A doctor recently gave him a frightening diagnosis - a serious illness.

Це могло поставити під загрозу його шанси на всиновлення.

This could jeopardize his chances of being adopted.

Але хлопець вирішив приховувати свою хворобу.

But the boy decided to hide his illness.

Він мріяв про домашній затишок і святкування Різдва.

He dreamed of the comfort of a home and celebrating Christmas.

На дворі зима, а сиротинць готується до свят.

Winter is outside, and the orphanage is preparing for the holidays.

Усіх чекає велике різдвяне свято в громаді.

Everyone is looking forward to a big Christmas celebration in the community.

Усередині будинку діти прикрашають ялинку, а сніг за вікном тихо падає на підвіконня.

Inside the house, children decorate the Christmas tree, while the snow outside quietly falls on the windowsill.

Надія приносить дітям гарячий чай і розповідає історії.

Nadia brings the children hot tea and tells stories.

Олексій слухає, його серце сповнене надії.

Oleksii listens, his heart full of hope.

Нарешті настало Різдво.

Finally, Christmas arrives.

Усі збираються на свято.

Everyone gathers for the celebration.

Свічки горять яскраво, різдвяні пісні звучать у повітрі.

Candles burn brightly, Christmas songs fill the air.

Олексій у святковому настрої, але раптом відчуває слабкість.

Oleksii is in a festive mood, but suddenly he feels weak.

Серце в грудях стукає частіше, ноги підкошуються.

His heart beats faster in his chest, and his legs give way.

В один момент Олексій падає.

In a moment, Oleksii falls.

Усі навколо замирають.

Everyone around freezes.

Його хвороба стає відомою всім.

His illness becomes known to all.

Надя швидко реагує, допомагаючи йому.

Nadia quickly reacts, helping him.

Її очі сповнені тепла і турботи.

Her eyes are full of warmth and care.

Після всього, Олексій почувається сумним.

After everything, Oleksii feels sad.

Він думав, що втратив шанс на родину.

He thought he had lost his chance for a family.

Але Надя не відвертається.

But Nadia does not turn away.

Вона дбає про нього, товаришує та підтримує.

She cares for him, befriends him, and supports him.

Вона хоче стати його родиною.

She wants to become his family.

Надя вирішує взяти хлопця під опіку з можливістю всиновлення.

Nadia decides to take the boy into her care with the possibility of adoption.

Олексій усвідомлює, що йому не потрібно приховувати свою правду, щоб бути улюбленим.

Oleksii realizes that he doesn't need to hide his truth to be loved.

Надія дає йому нову надію на життя, і це стає найкращим різдвяним подарунком.

Nadia gives him new hope for life, and it becomes the best Christmas gift.

У затишних стінах сиротинця, серед святкових вогників, Олексій відчуває, що йому більше не треба бути самотнім.

Within the cozy walls of the orphanage, among the festive lights, Oleksii feels that he no longer needs to be lonely.

Він знає, що це Різдво може стати початком нової, щасливої історії.

He knows that this Christmas could be the beginning of a new, happy story.